Читати книгу - "Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569-1999"

285

Як згадував один волинський поляк, Голокост «виявив у поляках не лише гуманність, а й її відсутність», див.: II/1328/2k. — s. 20, Archiwum Wschodnie, Osrodek Karta (AWKW).

286

Spector. Holocaus of Volhynian Jews. — p. 358.

287

Dean Martin C. he German Gendarmerie, he Ukrainian Schutzmannschaft, and he «Second Wave» of Jewish Killings in Occupied Ukraine // German History, 14, 2 (1996). — p. 179.

288

Магочій. Історія України. — с. 541.

289

Про «Остаточне Розв'язання» в Острозі див.: Spector. Holocaust of Volhynian Jews. — p. 115, 371. Про Гановера та Остріг див.: Hundert Gershon. The Love of Learning among Polish Jews // Judaism in Practice / Fine Lawrence (ed.). — Princeton, N.J.: Princeton University Press, 2001. — p. 215.

290

Spector. Holocaus of VolhynianJews. — p. 172–187. Див. також: Dean Martin. Collaboration in he Holocaust. — New York: St. Martins Press, 2000. Пор.: Browning. Nazi Policy. — p. 152.

291

Дії УПА в 1943 році // Літопис УПА. — т. 2. — Торонто, Львів: Літопис УПА, 1978. — с. 225; Хвиля Герасим. В лавах УПА на Волині // В рядах УПА / Мірчук Петро, Давиденко В'ячеслав (ред.). — Нью-Йорк: Дніпро, 1957. — с. 30–32; Torzecki. Polacy і Ukraincy. — s. 235, 258.

292

Paczkowski Andrzej. Pol wieku dziejow Polski 1939–1989. — Warszawa: PWN, 1996. — s. 25–26.

293

Капо — наглядач бараку в німецьких концентраційних таборах часів Другої світової війни, якого призначали з числа в'язнів для нагляду за роботою інших. — Прим. перекладачів.

294

Motyka. ak bylo w Bieszczadach. — s. 89.

295

Садовий O. C. Куди прямують поляки? // Літопис УПА. — т. 2. — с. 52; Ільюшин. ОУН-УПА і українське питання. — с. 107.

296

Motyka. ak bylo w Bieszczadach. — s. 109.

297

Див.: Gross. Polish Society under German Occupation. — p. 133–139.

298

Цей розкол прискорило вбивство силами НКВС лідера ОУН Євгена Коновальця в 1938 році. Убивця Павел Судоплатов стверджує, що розкол ОУН був у намірах Сталіна. Див.: Sudoplatov Pavel, Anatoli Sudoplatov. Special asks. — Boston: Li le, Brown, and Co., 1995. — p. 7–29. Див. також: Косик Володимир. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. — Париж, Нью-Йорк, Львів, 1993. — с. 81–85, 283–284; Motyl Alexander. he urn o the Right. — Boulder, Colo.: East European Monographs, 1980. — p. 138ff.

299

Пор.: Лебедь Микола. Українська повстанська армія. — Дрогобич: Відродження, 1993. — с. 53; Бульба-Боровець Тарас. Армія без держави. — Львів: Поклик сумління, 1993. — с. 272; Балей Петро. Фронда Степана Бандери в ОУН 1940 року. — К.: Текна А/Т, 1996. — с. 141.

300

Взяти хоча б звіт служби безпеки УПА, де йдеться про страчених в одному невеличкому волинському військовому окрузі протягом одного місяця. Там згадується про 110 жертв, з яких щонайменше 68 були українцями. Див.: Літопис УПА. Нова серія. — т. 2. — с. 312.

301

Пропозиція Лебедя цит. за: Балей. Фронда Степана Бандери. — с. 141. Див. також: Сергійчук Володимир. ОУН-УПА в роки війни. — К.: Дніпро, 1996. — с. 289.

302

Про набір див.: Armstrong. Ukrainian Nationalism. — p. 126–132; Косик. Україна і Німеччина. — с. 358; Torzecki. Polacy і Ukraincy. — s. 247. Про Шептицького див.: Stepien Stanislaw. Stanowisko Metropolity Andrzeja Szeptyckiego wobec zjawiska terroru polityckiego // Metropolita Andrzej Szeptycki / Zieba Andrzej (red.). — Krakow: Polska Akademia Nauk, 1994. — s. 110–118; Hirnyj Iwan. Moje swiadectwo // Ibid. — s. 207–210; Budurowycz Bohdan. Sheptyts'kyi and the Ukrainian National Movement after 1914 // Morality and Reality / Magocsi Paul Robert (ed.). — Edmonton: CIUS, 1989. — p. 63–64; Stehle Hansjakob. Sheptyts'kyi and the German Regime // Ibid. — p. 127, 137; Redlich Shimon. Sheptyts'kyi and the Jews // Ibid. — p. 145–164.

303

Wladyslaw Filar, Michal Klimecki, Mychalo Szwahaluk. Chronologia wydarzen na Wolyniu i Galicji w latach 1939–1945 // Polska-Ukraina: rudne pytania. — t. 6. — Warszawa: Karta, 2000. — s. 110–165; Ільюшин. ОУН-УПА і українське питання. — с. 124–126.

304

Torzecki. Polacy i Ukraincy. — s. 252.

305

Постанови III Конференції Організації українських націоналістів самостійників державників (17–21 лютого 1943 р.) // ОУН в світлі постанов Великих Зборів. — ч. 1. — Б.м., 1955. — с. 81–83, 88. Польські дослідники можуть побачити зміни в II/1321/2к та II/1328/2к, AWKW.

306

Омелюсік М. УПА на Волині в 1943 році // Літопис УПА. — т. 1. — с. 23–26; Волошин Ростислав. На шляхах збройної боротьби // Ibid. — т. 2. — с. 19–24; Лебедь. Українська повстанська армія. — с. 53; Вовк Олександр. Передмова // Літопис УПА. Нова серія. — т. 2. — с. XXXIX–XL. Див. також: Бульба-Боровець. Армія без держави. — с. 272; Filar Wladyslaw. Eksterminacja ludnosci polskiej na Wolyniu w II wojnie swiatowej. — Warszawa: Zaklad Poligrafii, 1999. — s. 37, 71; Niemcy a UPA: Dokumenty // Karta, 23 (1997). — s. 54–73; Piotrowski adeusz. Poland's Holocaust. — Jefferson, N.C.: McFarland & Co., 1998. — p. 246–247.

307

Від самого початку упівські командири на Волині визначили німців, більшовиків та поляків як «ворогів України». Див.: Макар Володимир. Північно-Західні українські землі (травень 1943) // Літопис УПА. — т. 5. — с. 15.

308

Про політичні цілі див.: «Час не жде», 22–29 січня 1944 р.; «Політична декларація УПА», вересень 1943 р.; «За що бореться