Книги Українською Мовою » 💙 Драматургія » Фауст. Трагедія 📚 - Українською

Читати книгу - "Фауст. Трагедія"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Фауст. Трагедія" автора Йоганн Вольфганг Ґете. Жанр книги: 💙 Драматургія / 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 107 108 109 ... 117
Перейти на сторінку:
class="v">Волю вишнюю твою

Радісно ми творим,

Укріпившись вірою,

Пал гріховний борем, —

Діво-мати пресвята,

Вічно чиста й чесна,

Осіянна красота,

Владарко небесна!

Круг неї в'ються

Хмарки прозорі:

Душі покутні,

Тихі в покорі,

В каянні щирі,

Линуть за нею

В чистім ефірі.

Ти, приснодівочная,

Їх не проганяєш,

Ти, пренепорочная,

Їм гріхи прощаєш.

Не в одної сильна плоть

Слабий дух скусила,

Хіть гріховну побороть

Їм самим несила:

То знадливі пестощі

Їх спасінню шкодять,

То зрадливі лестощі

У спокусу вводять.

Mater gloriosa[268] ширяє вгорі.

Х о р   п о к у т н и ц ь

Ти незрівнянна,

Ти благостинна!

Вчуй же благання,

Вчуй же моління —

Дай нам спасіння!

M a g n a   p e c c a t r i x[269]

(St Lucae VII, 36)

Ради щирої любові,

Що скропила сліз єлеєм

Ноги страдницькі Христові

На глумління фарисеям;

Ради мира, що лилося

Щедрим струменем на нього,

Ради ніжного волосся,

Що втирало тіло Бога —

M u l i e r   S a m a r i t a n a[270]

(St Joh. IV)

Ради чистої криниці,

Де пили аврамлі вівці,

Де я Господу водиці

Подала колись в конівці;

Ради джерела святого,

Що забило щедро звідти

І пресвітло, і розлого

Розлилося по всім світі —

M a r i a   A e g y p t i a c a[271]

(Acta sanctorum)

Ради темної яскині,

Де спочив розп'ятий Спас,

Ради рук, що до святині

Не впустили грішну раз;

Ради посту, що в пустелі

Я постила сорок літ,

Ради слів, що я на скелі

Начертала, як завіт.

В с і   у т р ь о х

Ти, що світлим сяєш ликом,

Всім одрада, благостиня,

Ти, що й грішницям великим

Стежку вказуєш спасіння, —

Глянь на душу цю зболілу,

Що єдиний раз згрішила;

Ти прости її й помилуй,

Бо не знала, що творила!

U n a   p o e n i t e n t i u m[272]

(що звалась колись Ґретхен, лине до них)

Пречиста Діво,

Глянь милостиво

На світле диво —

Щаслива я, щаслива знов!

Вернувсь мій милий

Одмолоділий —

Прийшов, прийшов!

Б л а ж е н н і   н е м о в л я т а

(наближаючися круга)

Звівся над нами він,

Високий, сильний;

Воздасть ділами він

За догляд пильний.

Рано судилось нам

Землю лишити;

Він же, навчившись там,

Нас буде вчити.

О д н а   п о к у т н и ц я

(колишня Ґретхен)

Між цього сонму пресвятого

Він сам себе ще не впізнав,

Та в прочутті життя нового

Уже блаженним з ними став.

Глянь, вже він тліну рве покрови,

Земне веретище своє,

І в світлій ризі ефіровій

Могутня юність повстає!

Хай я введу його у двері! —

Його ще сліпить райський світ.

M a t e r   g l o r i o s a

Іди! Здіймися в вищі сфери!

Він за тобою піде вслід.

D o c t o r   M a r i a n u s

(молиться, павши ниць)

Душі, повні каяття,

Ось вам рятівниця,

До блаженного життя

Певна провідниця!

Світлий сонм тебе віта

У чеканні дива;

Діво-мати пресвята,

Будь нам милостива!

C h o r u s   m y s t i c u s

Яви минущого

Нам ніби сняться;

То — символ сущого,

Де сни здійсняться,

Де все урочеє

Діє й живе;

Вічно жіночеє

Нас туди зве[273].

Finis[274]

Післямова

ДОКТОР ФАУСТ. «ФАУСТ» ҐЕТЕ. «ФАУСТ» МИКОЛИ ЛУКАША

I

Знаний режисер Ейзенштейн за своїм і національним, а також інтелектуальним походженням — питоме дитя германської культури. Всіх її епох і напрямів. Річ не лише у тому, що рідною мовою мистця була німецька: рідною для нього була сама стихія німецької культури з її невпинним і невтомним інтересом до всієї процесуальності світу цього, до його розвою і його тяглості.

Отож, у своїй ролі педагога, коментуючи студентам той розвій, професор московського кіновишу Сергій Ейзенштейн показував там німецьку, за його словами, «давно облюбовану гравюрку XVI сторіччя», що на ній мандрівник-чернець тамтого часу заглядає — аж за край всесвіту.

Тая німецька «гравюрка» при всій наївності своєї композиції — то ніби оптично узагальнена заставка, чи не геніальне візуальне «мотто» до всієї духової (а зрештою і подієвої) суми згаданого століття.

І не лише німецького, а й усього європейського.

Власне, ново-європейського.

То була доба, коли

1 ... 107 108 109 ... 117
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Фауст. Трагедія», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Фауст. Трагедія"