Читати книгу - "На землі кленового листу, Левко Лук'яненко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ви, ваша екселенціє, знаєте, що в Україні є два протистояння: релігійна віра — атеїзм, точніше, його аморальні наслідки, та патріотизм і проросійський комунізм. Україна наближається до парламентських виборів. Виборці вибиратимуть між комуністами й націонал-демократами. Тяжке життя схиляє виборців до віри всіляким демагогам. Оскільки комуністи в демагогічних спекуляціях на труднощах життя досягли найбільшої майстерності, то вони, без сумніву, обдурять частину виборців і прорвуться до парламенту. Щоб зменшити їхній вплив, було б доцільно розширити християнське просвітянство в дусі викриття і критики антидемократичної й брутальної сутності комунізму.
— А хіба ваші виборці цього досі не зрозуміли?
— Щоб зрозуміти, потрібно поглянути збоку. Лев, який народився в зоопарку, зоопарк вважає за своє нормальне природне середовище. Наші виборці ще не мали нагоди поглянути на своє становище збоку, бо влада в її безпосередньому персональному складі і в державних органах, і на підприємствах не оновилася, і там, на рівні простого трудівника, життя майже не змінилося, а в сенсі матеріальних достатків — погіршилося.
Далі я поставив запитання, чи не міг би християнський Захід допомогти ще раз. Уперше він допоміг тим, що задовольнив потребу населення в бібліях. Він би не менше допоміг удруге, коли б бодай трохи задовольнив потребу населення в художній релігійно-духовній літературі. Масштаб, ясна річ. великий, але якщо з першим завданням Захід успішно впорався, то він спроможний упоратися і з другим завданням. А якщо зважити на глибину згубного атеїстичного впливу і величезні масштаби труднощів його подолання, то насичення ринку духовною літературою — виправдане і при бажанні цілком здійсниме.
— Якщо так підходити, — сказав посол, — тоді треба думати не тільки про Україну, бо під комунізмом була не лише вона.
— Україна ділить величезний євразійський простір на дві частини. Саме вона стоїть на межі Європи й Азії. Саме тут важливо захищати європейські духовні цінності. Ми покалічена, але не вбита нація. У глибинах народу вціліли духовні прапервні українців, і доброзичлива допомога Заходу могла б прискорити їх зміцнення і розквіт. Ці прапервні — європейська цивілізація, і на межі з азійською Московією Україна захищала б Європу.
Пан посол обіцяв передати нашу розмову до Ватикану. З його прихильного ставлення до України я відчував, що до Ватикану підуть позитивні рекомендації.
Звернення до канадських українців
19 вересня я написав звернення українцям Канади з поясненням мотивів полишення посади посла і повернення в Україну. Подаю зміст звернення:
«Шановні українці Канади!
Навесні 1992 року було вирішене питання про призначення мене на посаду посла до Канади. На той час я був головою Української республіканської партії, депутатом Верховної Ради, членом Конституційної комісії і членом Комісії у справах законодавства й законності.
Комуністична більшість після шоку від поразки заколоту 19–22 серпня 1991 року почала потроху оговтуватися, але здавалося, що Україна хоча й болісно, але все-таки зміцнюватиме свою державність, отже, критичний момент минув і тому можна їхати з України для створення посольства в далекій Канаді.
У травні я виїхав до Канади і з вашою фінансовою та моральною підтримкою приступив до створення посольства.
Тим часом в Україні комуністи набирали чимраз більшої сили. Демократи, дбаючи про захист молодої держави від зовнішньої загрози, пішли на примирення з номенклатурою далі, ніж було необхідно, внаслідок чого склалася унікальна ситуація: в революційний час Україна стала на шлях надповільноі еволюції. Це була помилка. Вона повністю розв’язала руки партократії, і та почала гальмувати оновлення суспільства, по суті, цілковито відмовившись від приватизації економіки, що призвело до ще більшого поглиблення кризи старої економічної системи. Під осінь 1992 року всі це відчули, і під тиском національно-демократичних сил уряд Фокіна пішов у відставку.
Новий голова Кабінету Міністрів Л. Кучма сформував уряд з невеликою кількістю демократів і своїми прямими й рішучими заявами про боротьбу з мафією, про роботу над планами малої й великої приватизації та деякими практичними кроками дав підставу думати, що його уряд справді виведе українську економіку з кризи.
Нашому посольству стало легше працювати.
Під час функціонування уряду Фокіна слова українських дипломатів про необхідність розширення економічних зв’язків Канади з Україною зустрічали в канадських офіційних колах відповідь; «Кому допомагати, з ким розширювати підприємництво? У вас же 5 відсотків приватного сектора, а державний сектор, що становить 95 відсотків економіки, у руках тих, хто вміє націоналізовувати, а не вести підприємницьку діяльність! Створіть приватний сектор — і тоді будемо розвивати підприємництво з Україною, а до того ми не хочемо ризикувати!».
Після перших рішучих кроків уряду Кучми у напрямку приватизації дипломати здобули підставу для аргументації своїх закликів до розширення українсько-канадських економічних взаємин.
Проте з часом стала очевидною вся соціальна обмеженість уряду Кучми: як представник колишньої комуністичної номенклатури він не зміг переступити через свої кастові інтереси і розпочати приватизацію.
1991 року Верховна Рада ухвалила низку відносно прогресивних економічних законів, однак 1992-й і особливо 1993 роки показали, що вона не хоче втілювати їх у життя — егоїстичні інтереси виявилися сильніші за інтереси народу.
Президент не використав своїх повноважень для того, щоб державна машина самостійної України почала працювати в дусі розв’язання нагальних потреб.
З України до Канади доходили сумні звістки про неспроможність владних структур децентралізувати економіку і передати її у власність приватних підприємців, про стару звичку виплачувати гроші тим, хто їх не заробив, а звідси — безупинний ріст інфляції, поглиблення економічної кризи і зубожіння народу.
Цього року Господь дав нам нечуваний урожай, але за умов повної глухоти влади до потреб народу та її безпорадності навіть цей дар Господній викликає не тільки радість, але побоювання і сум, бо хоч би скільки потрапляло до її рук, у неї все десь зникає, немов вода в пісок.
Наш народ упродовж усіх років перебудови проявляє велику витримку й терпіння. Цим терпінням номенклатура довго зловживала і тепер довела Україну до жалюгідного стану, останнім свідченням чого є ганебні поступки нашому історичному ворогові — російському імперіалізмові — в Криму.
Посольство України в Канаді сумлінно працювало й утверджувало українську державотворчу ідею в канадських політичних колах та серед дипломатичного корпусу в Оттаві, допомагало ентузіастам українського і неукраїнського походження започатковувати підприємства в Україні, надавати медичну допомогу, ділитися знанням і досвідом з Україною, налагоджувати
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На землі кленового листу, Левко Лук'яненко», після закриття браузера.
