Читати книгу - "Темний союз, Дроянда"

Анна нарешті заспокоїлася, відчуваючи тепло рук Алекса. Він був поруч, і це було найважливішим для неї зараз.

— Давай, лягай, тобі треба відпочити, — м'яко сказав він, проводячи рукою по її волоссю.

Анна кивнула, але її очі були повні хвилювання.

Він здивовано глянув на неї.

— Чому ти так думаєш?

— Я не знаю… Просто боюся. Це так несподівано, і я… я не впевнена, що впораюся.

Алекс притиснув її руку до своїх грудей.

— Ти будеш найкращою мамою, Анно. Ти добра, сильна і турботлива. Я знаю це.

Вона подивилася йому в очі, намагаючись знайти там впевненість. І знайшла.

— Я просто… я хочу, щоб наша дитина була щасливою, — прошепотіла вона.

— І вона буде. Разом ми впораємося, — запевнив її Алекс.

Анна відчула, як її серце наповнюється теплом.

— Я тебе люблю, — тихо сказала вона.

Алекс усміхнувся, нахилившись ближче.

— А я тебе.

Він ніжно поцілував її в чоло, а потім обійняв, ніби оберігаючи від усього світу.

Цієї ночі Анна заснула спокійно, знаючи, що вона не одна.