Читати книгу - "Три метри над рівнем неба"

затамувавши подих у напівтемряві кімнати, зважилась. Незчулась, як її пальці вже гладили цей м’який кучерявий пушок, і потім поповзли вниз по його джинсах — до того ґудзика, першого для неї у всіх сенсах. І цієї миті невідомо чому вона подумала про Палліну. Про ту, впевненішу за неї, досвідченішу. Уявила, як вона їй це розповідає. «Знаєш, і от якраз тоді я не змогла, у мене не вийшло». Можливо, саме це надало їй сміливості, це був останній поштовх. Раптом зробила це. Розстебнула. Цей перший золотавий ґудзик звільнився з петельки з легким джинсовим шурхотом. У тиші кімнати вона його почула чітко й виразно. Їй це вдалось. Майже зітхнула. Тепер усе піде легше. Це було так, ніби вони сказали щось одне одному, ніби визнали щось. Обоє знали, що відбувається, що саме вона робить. Її рука, уже впевненіша, перейшла до другого ґудзика, відтак до третього і далі вниз, у той час як краї джинсів розходились, усе вільніші. Степ ніжно відсторонився від неї, закинув голову. Бабі його одразу ж наздогнала, ніжно шукаючи прихистку в поцілунку, соромлячись цієї маленької віддаленості від нього. Раптом — шум. Гучне хряскання дверей.

— Що відбувається?

І, ніби за помахом чарівної палички, магія розсіялася. Бабі прибрала руку й підвелася.

— Що то було?

— Я звідки знаю? Іди сюди. — Степ обійняв її й притягнув до себе.

Ще один шум. Щось розбилося.

— Ні, чорт забирай, там відбувається щось лихе! — Бабі зіскочила з ліжка.

Розгладила на собі спідницю, застібнула кофтинку й вибігла з кімнати. Степ безсило впав на ліжко, розкинувши руки.

— А йди ти під три чорти, Полло!

Потім застібнув на собі джинси, вдягнув футболку й також пішов туди. Коли зазирнув до вітальні, не повірив своїм очам.

— Що ви, бляха, робите?

Там були всі. Кролик та Гак борюкалися на килимі. Поряд із ними валявся скинутий торшер. Малюк сидів з ногами на дивані, хрумтів чипсами й дивився «Colpo grosso»57. Луконе тримав хлопчика у себе на колінах і давав йому затягуватися цигаркою з марихуаною.

— Диви, Степе! Диви, яка у нього пика — малий узагалі в шоці!

Бабі як фурія налетіла на Луконе, вихопила цигарку з його рук і загасила її в попільничці.

— Геть! Геть звідси! Негайно!

Почувши крики, з кухні вийшли також Даріо і ще один хлопець з пивом у руках. Потім підійшов Сицилієць, обіймаючи свою дівчину. Їхні обличчя були розчервонілими. Степ подумав, що вони, мабуть робили те, до чого він та Бабі навіть не намагались дійти. Щасливі!

Бабі почала виштовхувати всіх за двері.

— Вимітайтеся звідси… Геть!

Бабі їх тягла, а вони весело дозволяли їй це робити, принагідно зчиняючи ще більший хаос. Степ кинувся їй на допомогу.

— Гайда, хлопці, йдіть звідси.

Останнім вони виштовхали Полло.

— З тобою ми пізніше поговоримо.

— Та я тільки Луконе покликав, це його вина, якщо він попередив усіх інших!

— Мовчи вже! — Степ піддав йому ногою по сідницях і викинув за двері.

Потім заходився допомагати Бабі з прибиранням.

— Дивися, дивися, що накоїли ці вандали! — показала йому на розбитий торшер, залитий пивом диван, розкидані повсюди чипси.

На очах у Бабі бриніли сльози. Степ не знав, що сказати. Обійняв її.

— Вибач. Я допоможу тобі все помити.

— Ні, дякую, я сама.

— Ти сердишся?

— Ні, але буде краще, якщо ти підеш. Скоро повернуться батьки.

У дверях Степ обернувся востаннє:

— Ти упевнена, що не хочеш, аби я допоміг?

— Упевнена.

Вони швидко поцілувалися. Потім вона зачинила двері. Степ зійшов сходами. Роззирнувся навколо. Нікого. Сів на мотоцикл і завів його. У цю мить з-поза машини вистрибнула вся зграя. Ніч почула їхнє хорове: «Класний нянь, ги-ги-ги!» І оплески. Степ притьмом зістрибнув з мотоцикла й погнався за Полло.

— Ой, я тут ні до чого! Це вина Луконе! З нього і питай!

— Срака-байрака, я тебе зарию!

— Та ти ж однак там ніц не робив. Нудьгував там!

Продовжували ганятися вулицею туди-сюди під регіт усіх інших та цікаві погляди котрогось із мешканців, що не хотіли спати.

Бабі зібрала рештки розбитого абажура, викинула їх у смітник, потім помила підлогу й відтерла плями з дивана. Відтак, змучена, роззирнулася довкола. «Зрештою, могло бути й гірше. Скажу, що абажур розбився, коли я гралася з Джуліо».

Хлопчик однак не зміг би цього заперечити, бо міцно спав, цілковито під дією марихуани.

56 Альдо Біскарді — спортивний журналіст, ведучий кількох телепрограм у 1980–1990-х роках.

57 «Colpo grosso» — італійська телепрограма в жанрі еротичного вар’єте; п’ять сезонів ішли з 1987 по 1992 рік.

Альдо Біскарді — спортивний журналіст, ведучий кількох телепрограм у 1980–1990-х роках.

«Colpo grosso» — італійська телепрограма в жанрі еротичного вар’єте; п’ять сезонів ішли з 1987 по 1992 рік.

56

57

51

Наступного ранку Степ прокинувся й пішов до спортзалу. Але не для того, щоб тренуватися. Він декого шукав. І зрештою знайшов. Його звали Джорджо. Це був п’ятнадцятирічний хлопець, який безмежно ним, Степом, захоплювався. І він був такий не один. Друзі Джоржо також говорили про Степа, як про божка, про живу легенду, про ідола. Вони знали всі історії про нього, усе, що передавалося з вуст у вуста, і своїм захопленням вони тільки підсилювали усі ці міфи. Цьому хлопцеві можна було довіряти. Він був єдиним, кого Степ міг би попросити про таку послугу і не ризикувати втратою іміджу. Крім того, там, де закінчувалось захоплення, починався страх.

Трохи пізніше Джорджо вже заходив у Фальконьєрі. Швидко й непомітно проминув коридори й увійшов до третього «Б», класу Бабі. Джаччі вела урок, але дивним чином нічого йому не сказала. Директорка, коли дізналась про цей випадок, мало не луснула від злості.

Бабі забракло слів. Сиділа й дивилась на велетенський букет червоних троянд на своїй парті. З усмішкою прочитала записку:

Мої друзі — просто жах, але я тобі обіцяю, що сьогодні ввечері у мене вдома ми будемо наодинці. Хтось, хто просто проходив повз.

Новина швидко розлетілась школою. Ніхто ніколи не робив такого. Після уроків Бабі вийшла з дверей Фальконьєрі з величезним букетом троянд, усунувши останні сумніви. Тільки й розмов було, що про неї. Даніела пишалася сестрою. Рафаелла ж іще дужче розлютилася і знову налетіла на Клавдіо.

Після обіду Степ був зайнятий збіркою коміксів Пацієнци, яку він щойно купив,