Книги Українською Мовою » 💛 Бойова фантастика » Будні феодала - 1, Олег Говда 📚 - Українською

Читати книгу - "Будні феодала - 1, Олег Говда"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Будні феодала - 1" автора Олег Говда. Жанр книги: 💛 Бойова фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 108 109 110 ... 113
Перейти на сторінку:

І ще одне питання? Чи треба мені, у світлі всього почутого, лізти в гості до Кара-мурзи?

Тут варто добре обмозгувати. Втім, для збирання та аналізу інформації немає часу. Та й пора доби не та. Вдень би я поштовхався на ринку, послухав міські плітки. До речі, а чому «секретар» мовчить? Коли не питав, перед кожним візитом всяку дурню молов, а як знадобилася інформація — мовчить, наче риба об лід.

«У місті подейкують, що Великий хан Махмед-Гірей велів вкорочувати надто довгі язики просто на місці», — одразу реабілітував себе помічник.

«А, ну це змінює справу. Тоді тобі справді варто помовчати… — посміхнувся я подумки. — Ну, а мені, в такому розрізі, краще один раз побачити, ніж сто почути. Тим більше, коли всі у мовчанку грають»

Дорогу до будинку Кара-Мурзи я пам'ятав. Так що блукав недовго.

Ворота замкнені. І на подвір'ї тиша. Неправильна тиша. Ну так, назвавшись грибом ...

Я підняв палицю і тричі стукнув у стулку.

— Хто? — воротар озвався одразу. Занадто поспішно для нормального слуги, що охороняє спокій багатого дому. І цей голос не належав Абдулі. — Чого треба?

Втім, це я вже переборщив. Кара-мурза, за моє спасіння, обіцяв рабові волю. Та й я грошей дуже щедро відсипав. Отже, все вірно — Абдула тепер у своєму будинку ночувати повинен.

— Вечір добрий. Чи дозволено мені побачити вельмишановного Кара-мурзу? Нехай продовжить Аллах його роки.

Ворота злегка прочинилися. Начебто з того боку побоюються чужинця.

— Іди геть, жебрак. Ми після заходу сонця не подаємо. До сивого волосся дожив і не знаєш, що це погана прикмета?

— Я не за милостинею, шановний страж воріт. Мене просили передати звістку друзі високоповажного Кара-Мурзи.

— Ось як?.. Це змінює справу. Заходь… Мій господар чекає звісток.

Стулка відкрилася ширше. Цей слуга міг бути будь-ким, тільки не воротарем. З такою пикою найкраще виходити на велику дорогу. Поглянувши на нього, кожен мандрівник з радістю і без жалю розлучиться з майном. Ще й дякувати буде, що живим відпустили.

— Не хочу оскверняти поріг вашого будинку, шановний. Я надто довго був у дорозі. Запаршивів, як шолудивий пес. Може, ти передаси на словах? А я зайду за відповіддю завтра вранці, як вмиюся і виперу одягу?

— Заходь, заходь… Не примушуй себе просити… Ми не гидливі. І з коростою на тілі доводилося бачити, і навіть зовсім без шкіри.

Голос пролунав за спиною, і під лопатку мені вперлося щось гостре. Добре, під балахоном на мені міцна безрукавка, інакше б до крові проткнув би.

— Я ж…

— Там усе розкажеш… — натиск посилився, і мені довелося зробити крок у двір.

Слава Аллаху та іншим Буддам. Ще не вечір, а в мене вже як мінімум дві новини. І, як належить — одна хороша, а друга не дуже. Перша, — Кара-Мурза не зрадник. І це добре. Дуже він мені сподобався. Не хотілося розчаровуватись. А друга, — судячи з того, де організовано засідку, щось пішло не так і мій приятель у біді. Залишалося дізнатися про масштаби лиха і ступінь поінформованості ворогів.

1 ... 108 109 110 ... 113
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Будні феодала - 1, Олег Говда», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Будні феодала - 1, Олег Говда"