Читати книгу - "Жагучі серця, Ксана Рейлі"

Вікторія

Було не надто приємно слідкувати за тим, як ці двоє мало не з'їли одне одного. Я скривилася, коли помітила, що Алекс поглибив поцілунок з цією... Я навіть не знала, хто вона така. Спочатку ця дівчина вдарила його, потім поцілувала, а тоді він поцілував її у відповідь. Схоже, у них максимально дивні стосунки. Я підняла погляд трохи вище та помітила, що Алекс дивиться на мене, хоча продовжує цілувати її. Щось неприємно вкололо всередині, але я вперто проігнорувала це. Натягнуто усміхнулася йому та помахала рукою, вітаючись. Після цього я відвела погляд, бо вигляд цієї парочки починав мене дратувати. Те, як його пальці стискали її талію, як тіло дівчини притискалося до нього, як він пристрасно цілував її. На мить я спіймала себе на думці, що мені б хотілося опинитися на її місці. Я хотіла так само відчути його пальці на своїй шкірі, вдихнути приємний запах, дізнатися, який він на смак.

— Все добре? — спитала біля мене Лія.

Я почервоніла, коли зрозуміла, про що щойно думала та які картинки уявляла. Швидко прочистила горло та глибоко вдихнула.

— Так, — відповіла я, усміхнувшись. — Просто трохи задумалася.

Мені не хотілося знову дивитися на Алекса з тією дівкою, але цікавість була набагато сильнішою. Помітила, що вони вже не цілувалися, але вона повисла на його шиї. Чомусь стало неприємно від цього. Я думала, що Алекс зацікавлений в мені, але, мабуть, він просто хотів мене. Не думаю, що його бажання були чимось більшим, аніж звичайна розвага.

— Я хочу щось випити, — сказала я та схопила Лію за руку.

— Випити? — перепитала вона. — Ти ж за кермом!

— Я не про алкоголь.

Я потягнула її якнайдалі звідси. Біля одного з дальніх столиків нікого не було, тому я швидко попрямувала туди. В горлі було чомусь надто сухо. Я передала Лії пляшку пива, а сама налила собі в стакан коли. Помітила, що сестра трохи скривилася, розглядаючи жерстяну банку в руці.

— Тільки не кажи, що ти ніколи не пила пива, — сказала я.

— Ну...

Лія видихнула, а я закотила очі. Вона таки відкрила пляшку та зробила ковток. Я осушила вміст своєї склянки за один раз.

— Ти якась знервована, — зауважила дівчина. — Це через Алекса?

— Що? Ні, звісно ж.

— Мені здавалося, що між вами щось є.

— Конкуренція і той факт, що ми обоє з ворожих сімей, — буркнула я.

— Мама казала, що наші тати теж колись були ворогами.

— Це інше, Ліє.

— Не знаю. А як щодо Захара?

Я насупилася, бо не дуже зрозуміла її запитання.

— Що ти маєш на увазі? — уточнила я та знову налила в склянку коли.

— Ти, здається, теж йому подобаєшся. Він так дивився на тебе.

Лія відвела погляд та міцно стиснула губи. Це змусило мене з розумінням усміхнутися.

— У тебе нема причин ревнувати його до мене. Я зараз взагалі не зацікавлена у стосунках. Чемпіонат — ось, що має значення.

— Я не ревную! — обурилася дівчина. — Просто мені неприємно, що він використав мене. Я вперше дозволила собі довіритися хлопцеві, а він так погано вчинив зі мною.

Мій погляд опустився на її білу блузку з комірцем та в'язаний жилет синього кольору. З цією короткою чорною спідницею та блискучими туфлями на низьких підборах вона мала такий вигляд, наче збиралася в університет, а не на вечірку. Лія була занадто правильною для цього шаленого світу швидкості, перегонів та гучної музики.

— Твій прийшов, — пробурмотіла Лія, дивлячись мені за спину.

Коли я обернулася, то помітила Алекса, що стояв біля іншого столика неподалік від нас. Він знав, що я тут, бачив мене, але вперто ігнорував мою присутність.

— Зараз повернуся, — сказала я та непомітно підтягнула вверх свою білу спідницю.

Схопивши свій стаканчик з колою, я повільно попрямувала до нього своєю улюбленою впевненою ходою. Я почувалася звабливою кішечкою, що готова спокушати. Алекс помітив мене. Його погляд пройшовся моїм тілом, зупиняючись на вирізі моєї вузької кофти.

— Невже шоу було таким коротким? — сумно мовила я, зупинившись навпроти нього. — Схоже, я нічого цікавого не пропустила.

— Справжнє шоу буде тоді, коли вона вночі кричатиме моє ім'я на задньому сидінні мого автомобіля, — нахабно буркнув Алекс.

На декілька секунд я замовкла, намагаючись підібрати слова, а потім фальшиво усміхнулася.

— Мабуть, вона благатиме тебе, щоб ти випустив її, — пробурмотіла я. — І як це було?

— Що саме? — Алекс глянув на мене, примруживши очі.

— Цілуватися з нею, але дивитися в цей час на іншу, — відповіла я та підійшла ближче до нього. — Ти ж мене уявляв на її місці?

Алекс теж зробив декілька кроків мені назустріч. Таким чином ми стояли впритул, дивлячись одне на одного.

— Що буде, якщо я скажу "так"? — спитав він, піднявши одну брову.

— Мені доведеться знайти найближчий кущик, щоб вирвати. Це виглядало гидко, якщо чесно. Ви мало не з'їли одне одного.

Помітила, що губи Алекса розтягнулися в дивній посмішці. Деякий час ми мовчки дивилися одне на одного. Тут було темно, але навіть у місячному світлі я бачила те, якими красивими та яскравими були його очі.

— З тобою це було б по-іншому, — тихо прошепотів він.

Я зацікавлено схилила голову вбік, дивлячись у його обличчя з виразними вилицями. Алекс справді був привабливим хлопцем, хоч як би сильно я не намагалася переконувати себе в протилежному.

— Як було б зі мною? — пошепки спитала.

Алекс раптом підняв свою долоню та обережно поклав її на мою щоку. Мороз пройшовся моїм тілом, і я легко здригнулася. Його погляд опустився на мої губи. Він провів своїм великим пальцем по моїй нижній губі, наче вивчав, які вони на дотик. Серце чомусь почало битися швидше, а дихати стало важче. Мої губи мимоволі розімкнулися. Я не могла відвести свого погляду від Алекса.

— Спочатку я б поцілував тебе ніжно, — тихо мовив він, нахилившись ближче до мене. — Ледь торкнувся б своїми губами до твоїх, щоб ти затремтіла в передчутті. Потім почав би легко рухатися, аби ти відповіла мені. Тоді провів би язиком по твоїй нижній губі, змушуючи тебе розімкнути губи, відкритися мені. — Алекс почав сильніше терти своїм пальцем мої губи. Я слідкувала за ним, затамувавши подих. — Після цього я б поглибив поцілунок, щоб дізнатися, яка ти на смак. Але робив би це дуже повільно, насолоджуючись тобою. Упевнений, що ти виявилася б дуже смачною. Щось схоже на солодкий зефір з гірким чорним шоколадом — ідеально.

— Люблю шоколад, — пошепки сказала я, хоча не розуміла навіщо. Тоді я швидко зібралася зі своїми думками та повернулася до свого звичного стану. — Ох, Алексе! Фантазувати про мене — це єдине, що тобі світить.

— Знаю, — з якимсь сумом сказав він. — Тому й не уявляю тебе. Ти не та дівчина, яку можна вибити з голови поцілунками чи сексом з іншими. Як добре, що я не встиг закохатися у тебе.

Я завмерла від його слів. Зовсім не те, що очікувала почути. Алекс наче востаннє провів своїм пальцем по моїх губах і вже зібрався забрати руку від мого обличчя, як біля нас раптом з'явилася велика чорна тінь. Я не зрозуміла, як вийшло так, що перед моїми очима хтось кулаком вдарив Алекса просто в обличчя. Той відхилився назад, а я скрикнула від несподіванки. Якийсь хлопець голосно заричав і знову накинувся на нього. Того разу Алекс зміг уникнути удару. Я шоковано спостерігала за цим і не розуміла, що взагалі відбувається.

— Якого біса, Алексе? — закричав незнайомець. — Спочатку ти кидаєш мою сестру через телефон, потім цілуєшся з нею, а тепер фліртуєш з цією хвойдою?

Я не одразу зрозуміла, що тим образливим словом щойно назвали саме мене. Я розізлилася та смикнула того громила за руку. Його, здається, це ще більше розлютувало. Він не надто обережно відштовхнув мене. Я скрикнула, падаючи на холодну землю. Біль пронизав мої руки, і я тихо схлипнула. Спідниця задерлася ще вище, відкриваючи не надто скромний вигляд. Один погляд на Алекса — і я зрозуміла, що зараз розпочнеться найгірше. Ніколи не бачила його настільки розлюченим. Він накинувся на того хлопця з кулаками. Той похитнувся, і тоді Алекс стиснув його шию своїми руками. Я зірвалася на ноги, відчуваючи тремтіння в усьому тілі.

— Ще хоч один раз торкнешся її — і я тебе вб'ю! — заричав Алекс йому в обличчя. — Мені начхати на тебе і твою сестру, але якщо ти хоч колись подивишся на цю дівчину, то я тебе знищу!

Я затремтіла ще сильніше, коли почула, що той хлопець почав хрипіти, а його обличчя почервоніло. Алекс продовжував стискати його шию, погрожуючи йому.

— Алексе, годі! — сказала я, коли підбігла до них. — Відпусти його!

Він наче не чув мене, а був повністю зосереджений на своєму гніві. Я схопила його за руку і відчула, що його м'язи трохи розслабилися.

— Будь ласка, Алексе, — прошепотіла я.

Він глянув на мене та одразу ж відпустив шию хлопця. Той впав на коліна, жадібно вдихаючи повітря. Алекс почав стурбовано оглядати мене на наявність травм. Його долоні ніжно охопили моє обличчя. Я помітила в нього на щоці подряпину, а ще губа хлопця була розбитою.

— Ти як? — спитав Алекс, роздивляючись мене.

— Все добре, — відповіла я. — Він нічого не зробив мені.

— Ти точно в порядку? Нічого не болить? Як рука?

Він підняв мою руку та почав дивитися на неї. Помітивши невелику подряпину на моїй долоні, Алекс міцно стиснув губи.

— Я в нормі, чесно, — сказала я. — А ти як?

Він здивовано подивився на мене, наче не вірив, що я справді спитала про його стан. Мені чомусь стало соромно перед ним. Це я фліртувала з ним. Це я вивела його на те все, що він робив нещодавно. Якби я не підійшла, то Алекс би не постраждав від цього придурка.

— Я піду, — тихо мовила.

Я забрала свою руку, а тоді швидко попрямувала до свого автомобіля. Чула, що Алекс гукав мене за моєю спиною, але вирішила ігнорувати його. Вже біля автомобіля помітила Лію, що розмовляла про щось з Деном.

— Вікторіє, що сталося? — стурбовано спитала дівчина, дивлячись на мою брудну спідницю. — Ти пішла до Алекса, і я повернулася сюди. Це... Це він зробив?

— Не говори дурниць, Ліє. Я просто впала. Сідай! Ми їдемо додому.

Я стояла навпроти дзеркала та дивилася на своє стегно, де був помітний синяк від вчорашнього падіння. Я майже не відчувала його, але сьогодні, сидячи в спортивному автомобілі під час тренування, це місце боліло. Видихнувши, я швидко вдягнула свої спортивні легінси та футболку. Холодний душ допоміг мені розслабитися після активного заїзду. Я поправила своє волосся на голові, а тоді потягнулася до дверей, щоб вийти з ванної кімнати. Коли відчинила їх, то стукнулася об чиїсь міцні груди.

— Ох, вибач! — поспіхом мовила я.

Коли підняла голову, то побачила перед собою Алекса. Рани на його обличчі стали ще помітнішими. Так і хотілося ніжно провести по них своїми пальцями, але я стримала себе.

— Як ти почуваєшся? — спитав він, розглядаючи моє обличчя.

— Добре, — відповіла я. — Ти?

— Не такий красивий, як зазвичай, але сам винен.

— Це я винна. Мені не варто було підходити до тебе після того, як ти цілувався зі своєю дівчиною. Це було неправильно з моєї сторони.

— Вона не моя дівчина.

Алекс зробив крок вперед, змушуючи мене відступити. Таким чином ми обоє опинилися у ванній кімнаті. Він штовхнув двері рукою, зачиняючи їх. Від цього я напружилася.

— Хто тоді вона для тебе? — спитала, гордо піднявши голову.

— Моя колишня, — відповів він.

— З якою ти порвав через телефон. Так, чула це. Тільки мені здається, що з колишніми не цілуються.

— Це хіба не те, чого ти хотіла? — Алекс зацікавлено подивився мені в очі. — Ти сама казала, що у мене нема шансів. Чому злишся, що я цілуюся з іншими?

— Я не злюся. Просто...

— Просто?

— Мене це зачепило, — тихо зізналася я. — Мені подобається дражнити тебе, фліртувати з тобою, гратися в кішки-мишки. Вчора, коли ти був з нею, я зрозуміла, що це не той хід, який би я хотіла від тебе.

— А що б ти хотіла? — спитав він.

Я важко ковтнула, а серце почало нестримно калатати в грудях. Мій погляд опустився на губи Алекса, які мені б дуже сильно хотілося спробувати. Він наче прочитав мої думки, бо раптом охопив моє обличчя своїми руками та припав до моїх губ.

Алекс розвернув мене спиною до стіни та притиснув моє тіло до неї. Я затремтіла, коли наші губи зустрілися, як він і казав вчора. Його губи ніжно м'яли мої. Я заплющила очі, віддаючись своїм відчуттям. Серце билося так сильно, що аж у голові почало гудіти. Я відповіла йому на поцілунок. Його губи виявилися дуже м'якими та теплими, але мені хотілося чогось значно більшого. Алекс легко провів своїм язиком по моїй нижній губі, змушуючи мене розімкнути губи. Я міцно стиснула пальцями його футболку, важко дихаючи. Язик хлопця проник у мій рот, посилаючи іскри бажання всім тілом. На смак він був схожим на щось солодке, наче один з тих льодяників, які він так часто тримав у своєму роті. Я подалася своїм язиком йому назустріч. Вони повільно спліталися, смакуючи та насолоджуючись нашими смаками. Ще ніколи раніше я не отримувала такого задоволення від звичайного поцілунку. Це було так повільно, ніжно та солодко, що з мого горла вирвався тихий стогін. Відчула, що Алекс усміхнувся навпроти моїх губ. Йому подобалося те, як він діє на мене. Його руки раптом опустилися на мої стегна, змушуючи мою шкіру покритися сирітками. 

— Вікторіє! — почувся голос батька. — Вікторіє, ти де?