Читати книгу - "Моя СусІдка ВІдьма, Маріанна Ласкава"

- Стій! Це що та, що тобі подарували? І яка підлогу в кухні тобі тоді перетрощила?

- Вона сама Олі!

- Це ж жах Софія! І саме те, що треба! Іди, шукай!

- гаразд, йду ...

І я, правда, пішла в комірчину. І там я його знайшла, в коробці! І він живий гад. Щоправда, вигляд у нього не дуже, але головне, живий. Решту підправимо. І тут до мене підійшов мій кіт Олімп:

- Ну що?

- Живий він Олі, живий!

- класно Софія, тоді давай тягни, його сюди, будемо оживляти!і готувати для гарної обгортки

- ага…

Він був невеликий, тож я сама могла його взяти. Занесла на кухню, поставила на стіл, вийняла з коробки і вирішила його оглянути. Ну, що ж квіточка бачити в тебе буде новий господар скоро. Добре його, оглянувши, я вже знала, що його треба підгодувати. Швидко знайшла все, що мені потрібно зробила зілля і підлила в горщик, листя протерла вологою ганчіркою, і сказала коту:

- Олі, йди сюди!

- що треба?

- я зробила все що треба, я зараз швидко піду в душ, а ти за ним поки що подивися, зрозумів?

- Угу ...

- якщо що Олі, отримайте обидва!

- А  я причому??

- ти розумніший, от і будеш відповідати за двох

- але так не чесно!

- чесно..

- от Відьма!

- а ти вредний Кіт!

І він мені у відповідь грізно нявкнув, я закотила очі, ніби мене цим злякаєш, і я пішла до себе.

Спокійно прийняла душ, одяглась у чорні лосини, і червону довгу до колін сорочку, волосся зібрала в хвіст. Думала, відпочину, ага, як би не так. Я згадала, що мені ще злий пиріг готувати. Готувати я не любила хоч і вміла і навіть не погано. Але для цього інквізитора я старатися не хотіла. А от отруїти його була б не проти, але вирішила не варто.

Вирішила, що відпочину з годинку, потім займуся пирогом. Спочатку погуглила інфу про Романа, нічого такого, пару фото, статті, але одне фото я все ж запам'ятала, з дівчиною, мабуть вона дівчина або начебто того. І тут я випадково заснула.