Читати книгу - "Заручники шлюбу, Дані Балл"

Аделіна 

Нарешті цей день скінчився. Залишилось тільки пережити цю ніч в одній кімнаті з Денисом. Мало було мені цілий вечір танцювати з ним, цілуватись, тепер ще й ночувати с одному номері.

- О ти вже тут? - В номер завалився Бойко.

- Тебе не вчили стукати, перед тим як увійти?

- Тобто я мушу стукати, щоб увійти у власний номер? Ти серйозно? 

- Хам! - Фиркаю. Як він мене дратує.

- В мене на сьогодні плани, так що я переодягнуся, а потім залишу тебе, і ти нарешті відпочинеш від мене. 

- Чудово, це найкращий весільний подарунок! Дякую . - Із сарказмом відповідаю. Ідеальне завершення дня - це спати в шлюбну ніч без чоловіка. Ніколи б не подумала, що так зрадію цьому.

Двері в душ зачинились і я видихнула. Ну хоч ніч пройде спокійно. Зараз зніму з себе цю купу тканини, схожу в душ і спатки.

- Дідько! Чортова блискавка! Який дурень зробив її на спині?

- Тобі допомогти? - Ззаду якраз вийшов Денис.

- Буль ласка. - Знесилено відповідаю. Зараз не те положення, щоб відмовлятись від допомоги, я занадто втомилась для суперечок. - Руки вже оніміли.

- Принцесо, зараз я тебе врятую від кровожерливих лап весільної сукні. - Я стараюсь стримати сміх. Не вистачало, ще визнавати його забавливим.

Він проводить по оголеній спині рукою, від кожного дотика розходиться тепло.

- Що це? Денис аж викрикнув. - Дідько, я забула що на спині ще був великий синець після падіння.

- Впала. - Я навіть не брешу, так і було, але як саме це сталось йому не обов'язково знати.

- З дерева чи що? 

- Майже. - Відразу згадала, чому це сталось і розізлилася на цього придурка. - Забула тобі сказати, що ти козел! Навіщо подзвонив моєму батьку після клубу? 

- Він все ж таки тебе допитував, до кого я тебе ревную? - Говорить з таким задоволеним виразом обличчя, що хочеться його вдарити?

- Ти що сказав, що до когось ревнував? Ти з глузду з'їхав? Стоп! Ти що мене ревнував? - їЯ аж трохи здивувалась.

- То був просто невеликий жарт, ти розлютила мою дівчину, чому я мусив страждати один. 

- Ти придурок!  - Ледь себе стримую щоб не кинути в нього чимось тяжким.

- Та пішла ти. - Денис відходить від мене, розвертається і залишає номер. 

Через його тупі жарти, я мало не померла. Ну телепень. Хоча якби він знав як це для мене обернеться, можливо і не робив би цього, а може навпаки ще б щось гірше сказав, це ж Бойко, від нього можна очікувати будь-чого.