Читати книгу - "Лівія з роду Воранор, Сафі Байс"

Лалея, жінка, яку прозвали відьмою через те, як багато вона знала, якийсь час була ученицею Рагара. Його останньою ученицею. І він, і Наред дуже подобалися їй. Але в Нареді вона відчувала щось відштовхуюче, нелюдське. Рагар же, зі своїм могутнім тілом та білими косами, здавався їй ідеальним екземпляром для продовження роду. І коли наступного ж дня після їхньої першої та останньої пристрасної ночі, він разом зі своїм вихованцем, покинув її місто, вона вибухнула божевільним гнівом. Але з помстою довелося почекати, бо в тілі відьми вже зародилося нове життя, і не одне, а одразу три. Пройшло п'ять років, перш ніж Лалея вирушила на пошуки Рагара. Знайти його було зовсім нескладно — кілька сніжних волосин, які залишилися на її ліжку тієї ж ночі, вона бережно зберігала в бронзовому амулеті. Коли ж Лалея відчула, що настав час, вона звернулася за допомогою до води. Відьма знала, що вода запам'ятовує все, що будь-коли з нею стикалося, і, якщо вміти її слухати, може розповісти, де востаннє вона контактувала з тією чи іншою людиною, достатньо лише запитати, опустивши волосину того, кого шукаєш, у проточну воду. Так розлючена Лалея відшукала свого Рагара і допомогла безсмертному стати мертвим.

Коли Наред дізнався про все це і знайшов Лалею, він був злий, як ніколи в житті. І водночас розумів, що вбивство відьми не поверне Рагара. Та й хто б тоді дбав про трьох його синів? Він намагався налагодити стосунки з Лалеєю, пропонував їй допомогу та захист.
«Захист від кого, нещасний кровопивця? — тільки посміялася вона. — Краще себе захисти. Якщо я перетворила на попіл батька своїх дітей, який припускав, що житиме вічно, то й тебе можу до нього відправити».

Рагар помер, залишивши Нареда віч-на-віч зі світом. Але, перш ніж піти, він навчив його бачити крізь час. І майбутнє подарувало йому надію. Він знав — на нього чекає та, яка стане сенсом всього, що він коли-небудь робив, робить і робитиме, тим, що люди називають любов'ю всього життя. Разом з нею він пізнає в єдності ерос (любов-пристрасть) і сторге (любов-дружбу). Стародавні греки назвали такий стан «агапе», який визначали як найвищу форму взаємин між чоловіком та жінкою. Він знав, що зустріне її через багато століть, і коли це станеться, йому необхідно буде берегти її подібно до найтендітнішої і найціннішої святині. У природі вампіра не закладено смерть, тому для них немає і переродження. Тож, якщо його тіло одного разу якимось чином зроблять непридатним для життя, він більше ніколи не з'явиться на цьому світі в жодному іншому вигляді. А Лів пощастило народитися в династії, членів якої вбивали частіше, ніж середньостатистичних представників людського роду. Втратити її один раз означало би втратити назавжди. Наред не міг цього допустити. Надто довго він її чекав і тепер, коли, нарешті, знайшов, життя без неї здавалося йому немислимим.

Йшли роки і століття, він змінював імена, місця проживання та рід занять. Коли він зустрів Лів, його нове ім'я відрізнялося від першого лише порядком, в якому слідували ті самі літери. Нинішнім заняттям Андре став видобуток нафти та її переробка. Він займався цим уже майже два сторіччя. Справа була прибутковою. Але існувати їй залишалося недовго, з огляду на вичерпність запасів чорного золота. Втім, Андре це не лякало, на майбутнє він мав ще безліч блискучих задумів. А зараз залишалося просто насолоджуватися налагодженістю своєї справи та намагатися продовжити її життя та успішність якомога довше. Це передбачало багато роз'їздів на різні наради та ділові зустрічі, на підприємства та місця розробки нових родовищ. Тому Лів часто доводилося залишати одну. На короткий проміжок часу, але часто. І щоб бути спокійним за її безпеку, він вирішив користуватися послугами охорони. Для цього Андре сам підбирав хлопців і обертав їх. Зі свого досвіду він знав, що люди, нехай навіть обернені, стають вірнішими слугами, ніж спадкові вампіри. От тільки й до спокус вони схильні більше, чим і скористалася його кмітлива дружина.

Про те, щоб в якості охорони наймати жінок, Андре навіть не думав. В його розумінні це було неправильним — змушувати ту, хто може дати життя новим людям чи вампірам, ризикувати цією можливістю. Навіть якщо вона сама має прагнення до такої роботи, навіть якщо горить войовничим духом — ні, його упередження в цьому питанні залишалися непохитними.