Читати книгу - "Терра, teyaElwyn"

Тепер я в новому домі. Дивно, як швидко все змінюється. Дівчина, яку я тепер називаю своєю господаркою, назвала мене Терра. Вона дала мені нове ім’я і новий шанс на життя. Я спостерігаю за нею, коли вона стоїть біля вікна, задумливо дивлячись на вечірнє небо, і розумію, що я тут не просто собака — я її підтримка.

Життя в новій сім’ї зовсім інше. Я більше не була в клітці, не чула безперервного скавчання і шуму інших собак. Тепер навколо мене лише тепло і спокій. Ліжко зручне, ковдра поруч зі мною. В мене мій новий м’ячик. Я можу розтягуватися на підлозі скільки завгодно і не боятися, що мене хтось потурбує. Дівчина часто сидить поруч зі мною, просто гладить мене по голові або розповідає щось. Її голос м’який, сповнений суму, але я відчуваю, що він поступово відступає.

Тепер я не боюся, що мене забудуть або залишать саму. Я вільна, але водночас маю новий дім, нову сім'ю.

Я не знаю, чому господарка сумна, та я бачу, що вона відчуває, як я заповнюю порожнечу, яка залишилась у її серці. Дівчина тулиться до мене, шукаючи утіхи, і я, як можу, відповідаю на це — м’яким поглядом і тихим скавчанням. Мені більше не потрібно боятися ні голоду, ні холоду, ні самотності. Тепер у мене є дім.

Зараз я лежу на подушці, що огортає мене затишними обіймами, немов пухка хмаринка. Тут тепло, затишно, і відчуття безпеки сповиває мене, як теплий плед у прохолодний вечір.  

Та я все пам’ятаю. 

Кінець