Читати книгу - "Один тиждень і назавжди, Alina Pero"

Марта сиділа на високому стільці біля кухонного острова, крутячись із бокa в бік.
Вона досі не могла повірити, що Олексій зробив їй таку пропозицію.
Ресторан. Її власна кухня.
Це була мрія.
Але чи була вона готова до неї?
— Ти занадто довго мовчиш, — сказав Олексій, опираючись на стільницю навпроти.
Марта видихнула.
— Бо намагаюся збагнути, що це взагалі відбувається.
Він ледь усміхнувся.
— Ти хочеш відповідь прямо зараз?
— Було б непогано.
Марта зітхнула.
— Це надто… неочікувано.
Олексій кивнув.
— Так і має бути. Найкращі зміни завжди неочікувані.
Вона подивилася на нього.
— А якщо я провалюся?
— А якщо ні?
Їхні погляди зустрілися, і Марта відчула, як всередині щось перевертається.
Він вірив у неї більше, ніж вона сама.
— Як ти можеш бути таким упевненим?
Олексій знизав плечима.
— Просто знаю.
Марта опустила очі на свої руки, а потім знову глянула на кухню.
Свій ресторан…
Це було божевіллям.
Але ж вона вже робила шалені речі за цей тиждень, правда?
— Я погоджуюсь, — нарешті сказала вона.
Олексій усміхнувся.
— Ось це правильний вибір.
Вона закотила очі.
— Що тепер?
— Тепер святкуємо.
— Святкуємо?
— Ти щойно змінила своє життя. Це варто відзначити.
Марта розсміялася.
— Добре, Олексію. Що цього разу?
Він підняв одну брову.
— Ти боїшся?
— Уже ні.
Він усміхнувся ще ширше.
— Тоді ходімо.
Марта відчула, що більше не вагається.
Вона не знала, що буде далі.
Але цього разу її це не лякало.