Читати книгу - "Charmed.Rebirth Of A Legend.Part 1., Prosto Chelovecek"

ГЛАВА 8. ГАРГУЛЬ

Гаргуль сидів у масивному, викованому з чорного металу троні, що височів на підвищенні у залі, оповитій тінями. Його очі, подібні до розжареного вугілля, мерехтіли червоним світлом, а величезні, схожі на крила кажана, розправлялися за спиною. Його тіло було укрите чорними, мов ніч, лускоподібними пластинами, що створювали враження непроникної броні. З його пащі, наповненої гострими, як кинджали, зубами, виривався гарячий подих, що нагадував дим від згасаючого вогню.

Він постав з попелу знищеного Лавкрафта. Всі сили, що колись належали темному магу, тепер текли в жилах Гаргуля. Протягом століть він пожирав могутніх демонів, поглинаючи їхню міць, накопичуючи знання і темну енергію. Тепер він був безсмертним, нездоланним... і єдине, чого прагнув — це абсолютна влада.

Його роздуми перервав шурхіт у повітрі. Перед ним, немов виринаючи з тіні, постала знайома фігура. Кастіель, схрестивши руки, ступив кілька кроків уперед.

— В мене погані новини, — холодно промовив він. — Чародійки воскресли. Я запізнився.

Очі Гаргуля спалахнули гнівом, але він не перервав мовчання, чекаючи продовження.

— Старійшини зробили їх усіх напівсвітлоносицями. Вони дізналися про існування карти, яка вказувала на місця розташування смертельних реліквій. Але Бальтазар знищив її, — продовжив ангел, стискаючи кулаки. — Крім того... хтось із нас їх попередив. Вони знають, що серед них є зрадник.

Гаргуль голосно заревів, здійнявши руки, і навколо нього здійнявся вихор темної енергії. Колони в залі затріщали, немов під ударами невидимої сили, а вогонь у факелах запалав чорним полум’ям.

— Світлоносців можуть вбивати Морокуни, — процідив він крізь зуби. — Я пошлю своїх демонів, і вони їх знищать. Всі до одного.

Він підвівся, і його тінь накрила майже всю залу. Його плани були ще грандіознішими, ніж просто знищення відьом. Він не просто прагнув заволодіти світом — він хотів перекроїти його на власний розсуд. Воскресити давніх демонів, підкорити всіх, хто виживе, та створити армію непереможних нефелімів — істот, що поєднували силу демонів і гігантську статуру. Вони стануть його непереможною зброєю, несучи хаос і страх у кожен куточок світу.

Гаргуль голосно плеснув у долоні, і з темряви перед ним з’явилися чотири Морокуни. Їхні високі, худорляві тіла були вкрити сірою, наче попіл, шкірою. Порожні чорні очниці випромінювали холодну злобу, а в руках вони стискали арбалети зі стрілами, що виблискували синюватим отруйним блиском.

— Відправляйтеся за Кастіелем, — скомандував Гаргуль, і його голос луною рознісся залою. — Він виведе вас на відьом і старійшин. Вбийте їх усіх. Не щадіть нікого!

Морокуни синхронно схилили голови, а потім розчинилися у темному тумані. Гаргуль посміхнувся, вдоволено спостерігаючи, як його план наближається до здійснення. Він уже відчував запах перемоги...