Читати книгу - "Втрачене покоління, Ханна Кір"

дзвоник дзвенить сигналом повітряної тривоги

за партами пусто, в спортзалі — збір допомоги,

в кабінеті історії хтось спалив усі контурні карти,

першачки носять бірки «адреса-прізвище-дата»,

старі підручники стерлись, листки опадають листям…

на першому дзвонику нам казали: дорога буде терниста.

вчорашні учні тримають зброю із вчителями поруч:

вивчати історію легше, ніж творити її власноруч.

дзвоник дзвенить, урок починається вчасно,

хоч тривога триває, наша віра ніколи не згасне.

та коли опускаються руки від зневіри чи-то від безсилля,

глянь:

хтось підняв український прапор над дахами високопілля.

04.09.2022