Читати книгу - "Сторіс нашого життя, MissStory"

Зазвичай, коли дівчата йшли на тренування, їхній максимум хвилювання — це “А де моя друга шкарпетка?”

Але цього разу…

— Я не можу дихати, — прошепотіла Саша.

— Це тому що ти вдягнула три футболки, — сказала Влада. — І одну задом наперед.

Фінал конкурсу відбувався у великому спорткомплексі. Зі сценою. Освітленням. І справжніми суддями. Не з TikTok, а з таблицями. Серйозні, з окулярами, які дивились крізь душу.

— Я відчуваю, що мої внутрішні органи вже почали нервуватись, — бурмотіла Поліна, розминаючись.

— А я від хвилювання з’їла два батончики, — зізналась Маша. — І здається, один був не мій…

Їхній виступ був останнім.

Це добре — бо було час підготуватись.

Це погано — бо було час перенервуватись.

— Влада, штатив кривий!

— Це не штатив кривий, це у нас підлога творчо нахилена!

— Катю, ти не можеш тренувати нас за п’ять хвилин до виступу!

— Я просто сказала: “Вдих-видих, рівна спина і не падаємо лицем вниз!”

Коли вони вийшли на сцену — світло засліпило. Але руки пам’ятали рухи. Ноги самі знали, куди стрибати. А очі… бачили тільки одна одну.

Музика. Перекид. Посмішка. Серце б’ється. Глядачі аплодують.

І навіть коли Поліна випадково впала на фінальному русі, вона миттєво підвелась, підморгнула камері й показала пальцями сердечко.

Аплодисменти були шалені.

Кілька годин потому.

Усі фіналісти зібрались у залі. Судді вийшли на сцену. Один із них сказав:

— Цього року переможець… не просто показав гімнастику. Він показав дружбу. Впевненість. І те, що спорт — це не лише медалі, а й моменти, коли падаєш і встаєш із посмішкою.

Дівчата схопили одна одну за руки.

— Переможці — команда…

— …з відео «Ми не ідеальні. Але ми справжні»!

ЦЕ — ВОНИ.

Вони підстрибнули, обнялись, Поліна мало не впала зі сцени (знову), Катя зняла окуляри, а Влада сказала щось типу:

— Я… не знаю, що сказати, але хочу тост з сиром.

Сюрприз номер два:

До них підійшов організатор конкурсу.

— Дівчата, ми хочемо, щоб ви стали обличчям нашої нової кампанії. Зйомки, інтерв’ю, промо. Ви готові?

— Готові? Ми народились готовими! — відповіла Маша.

Мораль розділу: Іноді найбільші перемоги приходять тоді, коли ти вже нічого не очікуєш. Просто робиш те, що любиш — з тими, кого любиш.