Книги Українською Мовою » 💙 Пригодницькі книги » На краю Ойкумени 📚 - Українською

Читати книгу - "На краю Ойкумени"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "На краю Ойкумени" автора Іван Антонович Єфремов. Жанр книги: 💙 Пригодницькі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 10 11 12 ... 77
Перейти на сторінку:
порослій свіжою травою, він побачив незвичайне видовище.

В центрі галявинки лежав величезний білосніжний бик з довгими рогами. По блискучій, випещеній шерсті тварини на боках та морді були розкидані дрібні чорні плямки.

Віддалік у затінку розташувалася група: юнаки, дівчата і літні люди. Стрункий чоловік з кучерявою бородою, — з золотим обручем на голові, одягнений в коротку сорочку, стягнуту бронзовим поясом, виступив наперед і подав якийсь знак. Враз із групи відокремилася дівчина, загорнута в довгий важкий плащ. Вона піднесла руки вгору, і від цього руху плащ упав. Дівчина лишилася в самій набедреній пов'язці, яку тримав широкий білий пояс, обшитий пушистим чорним шнуром. Синявочорне волосся було розпущене, на обох руках вище ліктів виблискували вузькі браслети.

Швидкими, легкими кроками, наче танцюючи, дівчина наблизилася до бика і раптом завмерла, щось викрикнувши гортанним голосом. Сонні очі бика розплющились і заблищали, він підігнув передні ноги й поволі підвів важку голову. З різким криком дівчина стрілою метнулася вперед і стрибнула на спину велетенської тварини.

Бик трохи піднявся на передніх ногах і високо задер толову. Дівчина притиснулась до крутого спаду широкої спини, однією рукою вчепилася за роги, другою обхопила непомірно товсту шию тварини. Пандіонові добре видно було суворе обличчя дівчини з міцно стуленими губами. Контраст між красивими, але велетенськими формами тварини і струнким людським тілом приголомшив Пандіона. З глухим ревом бик зірвався на ноги і зробив стрибок з дивовижною для його велетенського тіла легкістю. Дівчина вперлась руками в могутню холку тварини і перевернулась через голову. Вмить вона пролетіла між ногами бика і стала на ноги за три кроки від страховища. Витягти наперед руки, дівчина плеснула в долоні і знову різко скрикнула. Бик опустив роги і люто кинувся до неї. Пандіон жахнувся: загибель прекрасної і відважної дівчини здавалася неминучою. Забувши про необхідну обережність, юнак вихопив меч і хотів вискочити на галявину, але дівчина знову з невловимою швидкістю стрибнула на бика і, поминувши опущені смертоносні роги, вже сиділа на його спині. Оскаженіла тварина з грізним ревом помчала по лужку, зриваючи копитами під собою землю. Юна переможниця спокійно сиділа на розлютованому бику, міцно стискаючи колінами його круті боки, що роздувалися від частого дихання. Бик підлетів до групи людей, що вітали його радісними криками. Дзвінкий сплеск в долоні — дівчина відкинулася назад І стрибнула на землю, опинившись позаду тварини. Схвильовано дихаючи, вона приєдналася до глядачів.

Бик з розгону помчав до краю галявини, повернувся і кинувся до людей. Наперед виступило відразу п'ятеро — троє юнаків і дві дівчини. Попередня гра пішла більш прискореним темпом. Бик, хриплячи, з тупотом кидався на молодих людей, що відвертали його увагу криками та ударами в долоні, а ті перестрибували через нього, вискакували йому на спину, на мить притискалися до нього збоку, спритно уникаючи страшних рогів. Одна з дівчат ухитрилася сісти верхи просто на шию бика, поперед опуклої міцної холки. Очі тварини вилізли з орбіт, піна заклубочилась на морді. Опускаючи голову, майже упираючись носом в землю, бик намагався скинути безстрашну вершницю. Вона відкидалася назад, чіпляючись за холку, закинутими назад руками, і упиралася ногами в основи ушей. Протримавшись кілька секунд, дівчина стрибнула на землю.

Юнаки і дівчата стали одне за одним на деякій відстані і по черзі перестрибували через тварину, що на них налітала. Гра тривала довго, — бик гасав із страхітливим ревом, загрожуючи смертю, а гнучкі людські постаті безстрашно миготіли навколо.

Рев бика перетворився на хриплий стогін, шкура потемніла від поту, з рота разом з уривчастим диханням вилітала піна. Ще трохи — і бик зупинився, опустивши голову і поводячи очима. Крики глядачів пролунали в повітрі. За знаком, поданим людиною із золотим обручем, гравці дали спокій переможеній тварині. Люди, що стояли і сиділи на землі, зібрались докупи, і не встиг Пандіон опам'ятатися, як всі зникли в кущах.

На спустілій галявині залишився змучений бик, і тільки його хрипке дихання та прим'ята трава свідчили про нещодавній бій.

Схвильований Пандіон тільки тепер зрозумів, як йому пощастило, йому вдалося побачити стародавню гру з биком, ще кілька століть тому поширену на Кріті, в Мікенах та інших старовинних містах Греції.

Гнучка, спритна людина перемагала в безкровній боротьбі бика — священну тварину стародавніх народів, втілення войовничої моці, тяжкої і грізної сили. Блискавичній швидкості тварини протиставлялася ще більша швидкість. Точність рухів рятувала людині життя. Пандіон змалку намагався розвивати силу і спритність і тепер добре уявляв собі, як багато зусиль треба докласти для того, щоб підготувати себе до участі в небезпечній розвазі.

Пандіон не наважився піти вслід за гравцями і повернувся на дорогу. Він вирішив, що краще шукати гостинності у людей тоді, коли вони вдома.

Дорога на протязі кількох стадій ішла прямо, а потім різко звернула на південь, до моря. Дерева, що облямовували її, зникли, поступившись місцем перед запорошеним чагарником. Тінь Пандіона помітно подовшала, коли він підійшов до повороту. В кущах почувся шурхіт. Юнак зупинився, прислухаючись. Якийсь птах, що його не можна було розпізнати проти сонця, шумно злетів і зник у кущах. Заспокоєний Пандіон пішов далі, вже не звертаючи уваги на звуки. Вдалині почулися ніжні, мелодійні заклики дикого голуба. На поклик відгукнулося ще двоє птахів, і знову настала тиша. В той момент, коли Пандіон обходив поворот, крики голуба пролунали зовсім близько. Юнак зупинився, щоб розглянути птаха. Раптом позад себе Пандіон почув шум крил: над ним знялися в повітря дві сиворакші. Пандіон оглянувся і побачив трьох чоловіків з товстими палицями в руках.

Незнайомці з оглушливим криком кинулися на юнака. Пандіон миттю вихопив меч, але дістав удар по голові. В очах у юнака потемніло, він захитався під вагою тіл, що навалилися на нього ззаду. В голові йому запаморочилось; він зрозумів, що гине, і все-таки шалено оборонявся. Від сильного удару по руці він випустив меч. Юнак упав на коліна, перекинув через себе чоловіка, що скочив йому на спину, ударом кулака повалив другого, третій із стогоном відлетів од стусана ногою.

Нападаючі, як видно, не мали наміру вбити чужинця. Вони покидали палиці і, запалюючи себе войовничими криками, знову накинулися на Пандіона. Під вагою п'яти тіл він упав на землю обличчям у дорожну пилюку, що забила йому рот і ніс, запорошила очі. Задихаючись від страшенного напруження, Пандіон звівся на коліна, намагаючись скинути з себе ворогів. Вони кинулись йому під ноги, стиснули шию. Купа тіл знову повалилась додолу, курява заклубочилась навколо них, червоніючи в сонячному промінні. Нападаючі, відчувши надзвичайну

1 ... 10 11 12 ... 77
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На краю Ойкумени», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "На краю Ойкумени"