Книги Українською Мовою » 💙 Пригодницькі книги » Гарун і море оповідок 📚 - Українською

Читати книгу - "Гарун і море оповідок"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Гарун і море оповідок" автора Ахмед Салман Рушді. Жанр книги: 💙 Пригодницькі книги / 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 10 11 12 ... 48
Перейти на сторінку:
хвилю й прослухали всі думки. Найпередовіша технологія.

 — Найпередовіша чи ні, — заперечив Гарун, — але цього разу ви помилилися, не налаштувалися як слід, взялися за палицю не з того боку. — Відчувши, що вже говорить, наче Джин Води, потряс головою, щоб прояснити свої думки. — Мій батько аж ніяк не здався. І ви в жодному разі не можете відмовити йому у постачанні Оповідної Води.

 — Наказ, — промови Якщоб. — Усі запитання до Верховного Контролера.

 — Верховного Контролера чого? — не вгавав Гарун.

 — Процесу, Надто Складного для Пояснення. Будинок ПНСП в Ґуп-Сіті, Кагані. Листи надсилай на ім'я Моржа.

 — Якого Моржа?

 — Ти якийсь неуважний, — відповів Якщоб. — У Будинку ПНСП в Ґуп-Сіті працює багато чудових людей, але Верховний Контролер — один. Вони всі — Яйцеголові. А він — Морж. Тепер уторопав? Доганяєш?

Гарун розмірковував над одержаною інформацією.

 — А як лист дійде туди? — запитав Гарун. Джин Води лишень хмикнув:

 — А він і не дійде. Тепер бачиш усю красу схеми?

 — Аж ніяк, — відповів Гарун. — Навіть якщо ви справді відключите Оповідну Воду, мій тато все одно зможе розповідати казки.

 — Усі можуть розповідати казки, — відповів Якщоб. — Брехуни, ошуканці, дурисвіти, приміром. А от для казок з Екстра-Інґредієнтом Оповідна Вода потрібна навіть найкращим казкарям. Їм потрібне паливо так само, як автомобілям потрібен бензин; нема Води — нема Водяної Пари.

 — А чого б це я мав вірити вашим словам? — запитав Гарун. — Тут я нічого не бачу, крім звичайнісінької ванни, туалету, вмивальника та ще звичайнісіньких кранів з позначкою «Холодна» й «Тепла».

 — Помацай тут, — промовив Джин Води, показуючи на місце в повітрі шість за дюймів вище над умивальником. — От візьми Рознімач і приклади його до місця, де, здається, нічого нема.

Недовірливо, очікуючи якоїсь каверзи, він наказав Джинові Води відійти назад, а тоді вчинив, як йому було сказано. «Дзень», — почулося, коли Рознімний Інструмент ударився об щось особливо тверде й особливо невидиме.

 — От звідси вода й тече, — вигукнув Джин Води, широко всміхаючись. — Це Оповідний Кран: ось так.

 — Я все ще нічогісінько не розумію, — насупив брови Гарун. — А де то ваш Океан? І як Оповідна Вода потрапляє у цей невидимий Кран? І як функціонує ваш водогін? — Він побачив лукавий блиск у Якщобових очах і відповів на свої ж запитання:

 — Можете не казати. Я й так знаю. За допомогою Процесу, Надто Складного для Пояснення.

 — Пряме попадання, — похвалив Джин Води. — Десять з десяти. Саме так.

І тут Гарун Халіфа ухвалив рішення, яке виявилося найважливішим рішенням усього його життя.

 — Пане Якщоб, — промовив він ввічливо, але твердо, — візьміть мене до Ґуп-Сіті, щоб я міг побачитися з Моржем і, поки не пізно, виправити цю прикру помилку з постачанням Води для тата.

Якщоб захитав заперечно головою й широко розвів руками.

 — Неможливо, — промовив він. — Виключено, не передбачено жодними приписами, навіть не мрій. Доступ до Ґуп-Сіті, що в Кагані, суворо обмежений, а точніше, цілком заборонений, стовідсотково заборонений, ну, за винятком акредитованого персоналу, приміром, таких як я. Але ти? Жодного шансу, навіть за мільйон років, жодним чином, дорогенький.

 — Ну, тоді, — люб'язно сказав Гарун, — вам доведеться повертатися без цього. — І він помахав Рознімним Інструментом перед синьобородим. — А тоді побачите, чи Їм таке сподобається.

Запала довга мовчанка.

 — Згода, — відповів Джин Води. — У мене нема виходу, ти тримаєш мене за горло. Домовились. Ходімо! Вшиваймося звідси! Вперед! Ну ж бо, якщо їдемо, то їдемо!

Гарунове серце мало не зупинилося.

 — Ви хочете сказати, — промовив він заїкаючись, — уже зараз?

 — Уже зараз, — відповів Якщоб. Гарун лишень набрав повні груди повітря.

 — Гаразд, — відповів Гарун. — Їдьмо.

Розділ ІV 
Алеж і якщоб

   ибирай птаха, — скомандував Джин Води. — Якого хочеш?

Гарун трохи збентежився.

 — Тут тільки павич, — слушно зауважив він. Якщоб хмикнув з деяким презирством.

 — Людина може вибирати не тільки те, що бачить, — відповів він, ніби пояснював очевидні речі геть нетямущим. — Людина може назвати птаха, навіть якщо його нема поблизу або ж він має форми, відмінні від узвичаєних: ворона, перепілка, колібрі, дрозд, шпак, папуга, паперовий змій. Людина може вибрати навіть вигадану летючу істоту, приміром, крилатий кінь, летюча черепаха, повітряний кит, космічна змія, аеромиша. Досить дати речі назву, почепити на неї ярлик, приклеїти етикетку — і ти врятуєш її від анонімності, витягнеш її з Небуття. Коротше кажучи, називаючи річ, ти вводиш її в обіг існування. А в нашому випадку — називаючи птаха чи Уявний Літальний Організм.

 — Такий стан справ може бути тільки там, звідки

1 ... 10 11 12 ... 48
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гарун і море оповідок», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Гарун і море оповідок"