Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Янголятко в кутих черевиках. Книга перша 📚 - Українською

Читати книгу - "Янголятко в кутих черевиках. Книга перша"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Янголятко в кутих черевиках. Книга перша" автора Генечка Ворзельська. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 10 11 12 ... 87
Перейти на сторінку:

Не лише я народилася в пеклі. Не лише я приречена на вічні муки.

Я намалювала Лікаря, що плигає з пагорба на пагорб через палаючий обруч по квітах, схожих на плями фарби.

— Вам сподобалося? — запитала я.

— Дуже, — сказав Лікар.

— Тепер я здорова?

— Ні, — сказав він, і знову почав мене лікувати.


— Так, — сказав Лікар. — Ви самі навели мене на думку залишити вас тут назавжди.

— Та ну, — сказала я. — Ви сумуєте через те, що не вийшло з гіпнозом? То давайте я знову заплющуся, і ви спробуєте ще. Я намагатимусь зробити все, що ви захочете. Тільки не примушуйте мене роздягатися і говорити про батькові гроші. Адже це — сімейна таємниця.

— Ні, — сказав він. — Ви зробите все, що хочу я.

— Добрий-добрий Лікарю, — сказала я. — Звісно зроблю.

— І знаєте чому? Тому що тільки безумні непідвладні гіпнозу.


Першої ночі я розмовляла з Місяцем. Першого дня Лікар намагався, щоб я повірила у його всесилля.

Приклеївши мої повіки кудись до брів, він блимав просто в очі швидкими спалахами світла, що проштрикує мозок:

— Ти чуєш лише мій голос! Ти чуєш тільки мене! Затиснувши мою голову обіруч, він намагався втокмачити мені у скроні:

— Є тільки мій голос! Більше нічого!

Простромивши мою шкіру голкою, він вводив у мене отруту і сподівався, що я засну.


— Вечеря! Вечеря! Вечеря!


— Досить. Розв’яжіть її.

— Дякую, — сказала я.

— Завтра ми знову зустрінемося.

— Прокинуся раніше, — сказала я. — І чекатиму.

Розділ 13

Другого дня:


— Тільки мій голос… Тільки мій голос…

— А.

— Сніданок! Умиватися! Обід!


Третього дня:

— Прокидатися! Умиватися! Сніданок!

— Тільки мій голос…

— Ага.


Четвертого:

— Тільки мій голос…


І врешті-решт:

— Я зламаю тебе!.. Я знайду спосіб!

— Дай-то Боже, Лікарю, бо знаєте, на вас було страшно дивитися…

Розділ 14

— Ти примушуєш мене робити боляче, — сказав Лікар.

— Розумію, — сказала я.

— Ти не така сильна, щоб я здався.

— Не жалійте мене, — попросила я. — Робіть, як знаєте.

— Ах ти погань! Ти ще не знаєш, що на тебе чекає!


Знаю — вночі прийшли санітари.

Їх було тут повнісінько.


Двоє стали біля ліжка, забувши прив’язати мене. Прокинулася я від диму десятка цигарок, які вони викурили.

— Цить.

— Зрозуміло, — сказала я.

Один затулив мого рота рукою, а другий стягнув ковдру. Я вдячно кліпнула і вдарила ногою йому по голові.

Він прикусив язика, яким збирався лизьнути мене, і по губах потекла кров.

Долоня на моєму обличчі смерділа, тому я не вчепилася в неї зубами. Замість цього я засунула руку під ліжко і, підхопивши важкий нічний горщик, ударила його. По голові. Так сильно, що горщик відскочив у куток, а санітар пустив очі під лоба.

Підібгавши ноги, я перекинулася через спину, присіла на подушку, подивилася на того, котрий усе ще стояв.

— А ваш товариш упав, — сказала я.

Він кивнув, злизавши з губів

1 ... 10 11 12 ... 87
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Янголятко в кутих черевиках. Книга перша», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Янголятко в кутих черевиках. Книга перша"