Читати книгу - "Марні зусилля кохання, Вільям Шекспір"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Довбешка
Забавна в них стрільба, погляньте-бо лишень!
Марія
Обоє добре б’ють - влучають у мішень.
Бойє
Мішень? Назвали так мою ви даму гожу.
Накресліть в центрі круг, бо в бік попасти можу.
Марія
Ви розучилися - не влучите у ціль.
Довбешка
То станьте ближче, й він не схибить і звідціль.
Бойє
Якщо вже схиблю я - застряньте в ній стрілою.
Довбешка
І гостряка вона направить хай рукою.
Марія
Та годі слів масних, говорите дурне.
Довбешка
Вам в кулі грати слід, стріла ж її не втне.
Бойє
Боюсь розбити їх. Бувай, пташа нічне.
Бойє і Марія виходять.
Довбешка
Душею присягну - цей блазень не без тями!
Та й шпетили ж його добренько я і дами!
Як сиплють дотепи! І вдалий кожен жарт,
Хай непристойний він, та зміст чимало варт.
Армадо ж не такий! О, чоловік поштивий!
Як біля дами він впадає і воркує!
Як подає вахляр і ручки їй цілує!
А паж його який! То, певно, вже планида:
Дотепний сучий син, хоча на вигляд - гнида.
Чути за сценою гамір полювання.
Агей! Агей!
(Вибігає)
СЦЕНА 2
Там само.
Входять Олоферн, 32 отець Натанієль 33 і Тупак.
Натанієль
Справді поважна забава, і це я засвідчую з чистим сумлінням.
Олоферн
Олень, як ви самі бачили, був sanguis, 34 чистої крові, дозрілий, немов яблуко, що, подібно до рубіна, висить у вусі coelo, тобто неба, небесної тверді, небосхилу, а потім упав, неначе кисличка, на лице terra - грунту, суходолу, землі.
Натанієль
Воістину, пане Олоферн, ви приємно розмаїтите епітети, ніби той учений. Але запевняю вас: то був цап ще без перших рогів на голові.
Олоферн
Отче Натанієль, haud credo. 35
Тупак
Та не haud credo, а цапик-перволіток.
Олоферн
До чого дике зауваження! Одначе це певного роду інсинуація, зроблена in via - тобто на шляху до експлікації; facere, 36 якщо можна, репліку чи, вірніше ostentare - тобто явити власне бажання згідно з вашим необробленим, невідточеним, непідготовленим чи, найвірніше, безпідставним розумінням,- сприйняти моє haud credo за оленя.
Тупак
Я кажу - то був не haud credo, а цапик.
Олоферн
Двічі дурне безглуздя, bis coctus!
О дике неуцтво, який же потворний твій лик!
Натанієль
Та він-бо нектару із книги не відав повік, не їв паперу, якщо можна так висловитись, не пив чорнила, тому й розум його не поповнювався. Він схожий на тварину, здатну відчувати лише грубими органами.
Такі ось безплідні рослини ми бачили завжди,
Щоб їм уклонятись, здобувши освіти плоди.
Як бути дурним і негречним негідно мене,
Так марно садить селюків за навчання шкільне,
Але, omne bene, 37 скажу, як мій дід говорив:
«Частіше той бурю дола, хто не любить вітрів».
Тупак
Обоє ви вчені, скажіть-но, кому це був місяць тоді,
Як Каїн вродився, а й досі немає ще тижнів п’яти?
Олоферн
Діктіні, 38 друже Тупак, Діктіні, друже Тупак.
Тупак
А хто така Діктіна?
Натанієль
Це найменування Феби, 39 Селени, 40 тобто місяця.
Олоферн
Минуло чотири їй тижні, й Адам стільки ж бачив цей світ,
П’ятьох не було їй тижнів, як збігло Адаму сто літ. Так, можна змінити назву, але не суть.
Тупак
Авжеж! Ваша правда, його вже несуть - того цапика.
Олоферн
Хай бог прояснить твій розум. Я кажу, що міняється назва, але не суть.
Довбешка
І я кажу, що місяць не міняється, тобто міняється видом, та не міняється віком: місяць завжди місяць. А той цапик, що принцеса вбила, таки перволіток.
Олоферн
Отче Натанієль, хочете вислухати мою зімпровізовану епітафію на смерть цієї тварини? І на догоду цьому неуку я називаю оленя, якого вбила принцеса,- козлом.
Натанієль
Perge, 41 шановний Олоферне, perge; тільки, будь ласка, уникайте непристойностей.
Олоферн
Я виділятиму окремі співзвуччя, бо це надає легкості віршам.
Принцеса красна оленя підстрелила у гаї,
То благородний олень був, хтось каже: то козел.
Сурмлять, атукають ловці, собача підбігає
Ватага й валить оленя серед пахучих зел.
Хтось каже злий, що тут козли, й не оленя - козла,
Коли ми йшли й не знали зла, принцеса підтяла.
Натанієль
Рідкісний талант!
Тупак
(убік)
Якщо талант - це талан, то йому таки поталанило!
Олоферн
Цей дар я маю від природи, він - простий, простий: це - шалений і незвичайний розум, сповнений різних форм, образів, марень, об’єктів, ідей, здогадів, спонук, змін. Вони зароджуються в посудині моєї пам’яті, проростають в лоні ріа mater 42 і з’являються на світ завдяки зручній нагоді. Але цей дар - добрий для того, в кого він досягає гостроти, і я радий, що я його маю.
Натанієль
Синьйоре, я дякую богові, що послав мені вас, і мої парафіяни також дякують: ви лепсько наставляєте їхніх синів, та й їхнім донькам від вас так само велика користь. Ви - чудовий член общини.
Олоферн
Mehercle,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Марні зусилля кохання, Вільям Шекспір», після закриття браузера.
