Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Цар Соловей, Руданський 📚 - Українською

Читати книгу - "Цар Соловей, Руданський"

182
0
16.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Цар Соловей" автора Руданський. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 10 11
Перейти на сторінку:
царство

І дарунок дав я.




І спасибі тобі, сину,


Нічого казати:


Ти умів на своїм місці


Хороше стояти.




Тим лиш тілько не хвалю я,


Що-сь в собі замкнувся,


Що й умерших відцурався,


За живих забувся.




Стань і ти передо мною,


Донько злотокрила,


Наіі розсуджу, чи так, донько,


Як повинна-сь, жила.




Тобі, доню моя мила,


Опісля цариці


Оставались на дідизну


Степи без границі.




Степи пишні і розкішні,


Степи, чарів повні.


Да і ти на серці мала


Склони полюбовні.




Ото й дав я тобі крила.


Щоб ти скрізь літала,


Що чарує - малювала,


Піснями співала.




А на що ж ти обернула


Свої сильні крила?


Тілько з розуму зводила,


Кров людськую лила.




І хоть близька з родом була,


Ти ума не вчилась,


Нахилилась до худібства


І все погубила-сь.




Доню моя злотокрила!


Ти дитя миленьке!


Не втішила-сь мене, доню,


Ані свої неньки.





XIII





Стань і ти, мисливий сину,


З своїм даром з неба!


Чи той дар святий із неба


Ти ужив, як треба?




Тобі дав бог добрий розум


До розпізнавання,


І ти, сину, ще з дитинства


Любив полювання.




І, полюючи по лісу,


Зілля виучав-єсь,


І, полюючи за звіром,


Звірів пізнавав-єсь.




І як бігав через гори,


Скали і обвали -


Тобі думки і за землю


В голови впадали...




І як здобич попадалась,


Треба ж було бити,


Треба ж було в ціль ціляти,


Луком не схибити.




Все то розуму бажало,


Щоб розміркувати,


Все то мало тобі, сину,


Розум розкривати.




І по мислі дав я землю


Для зізнання твого


І на поміч, на підмогу


Коня вороного.




Но й ти, сину, мало, мало


Розуму учився!


Замість тихої науки,


Ти з ріднею бився!..




Стань і ти сюди, причепо!


Стань передо мною,


Най розсуджу свою правду


І суд над тобою.




Сину мій! Любив ти, сину,


Все покуштувати,


Лиш не хтів ти з-поміж злого


Доброго пізнати.




Ти допився до худібства,


Душу затопив-єсь


І від батька замість всього


Лиш вина просив-єсь.




Правда, діти, що і того


Треба в вашім віку,


Тілько здержпим в тому бути


Треба чоловіку.




Діти мої, любі діти!


От вам правда щира:


Не впивайтесь і не бийтесь,


Не соромте мира!




Жийте кожне свою силой,


Тілько-но кохайтесь


І всі четверо збирайтесь -


Правди научайтесь».





1857 года


10-18 декабря

1 ... 10 11
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Цар Соловей, Руданський», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Цар Соловей, Руданський"