Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Нестерпне дівчисько мого сина, Джулія Ромуш 📚 - Українською

Читати книгу - "Нестерпне дівчисько мого сина, Джулія Ромуш"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Нестерпне дівчисько мого сина" автора Джулія Ромуш. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 10 11 12 ... 31
Перейти на сторінку:
Розділ 4.1

Ситуація стає все небезпечнішою і небезпечнішою. Чоловік дивиться на мене так, як ніби я йому ключі від тачки його мрії пропоную подарувати.

Від нервозності я проходжуся язиком по пересохлих губах й тут же моє серце робить потрійне сальто назад і плюхається в п'яти, бо очі чоловіка темніють ще сильніше.

- Не працює, - вимовляю хрипким голосом, чим змушую його нарешті перевести погляд з моїх губ і подивитися мені в очі.

- Що? - Йому потрібно кілька секунд, щоб прийти в себе.

- Ремінь не працює, - повторюю ще раз.

І тут він просто тягнеться рукою вперед при цьому зачіпаючи моє коліно своїм ліктем. На шкірі моментально з'являються мурашки, а моє серце знову починає вистрибувати з грудей. Та що ж зі мною відбувається?!

Чоловік щось натискає і смикнувши ремінь на себе тут же пристібає мене.
Я відмовляюся коментувати все це. Тому що впевнена в тому, що ремінь не працював, а він щось з ним зробив і змусив його функціонувати.

Відвертаюся до вікна і задираю підборіддя. Добре, що чоловікові не потрібні мої коментарі, тому що, зробивши свою справу, він заводить машину і та рушає з місця.

Я гордо мовчу перші кілька хвилин, а потім в моїй голові думки починають влаштовувати спаринг. У мене їх стільки, що голова зараз вибухне.

- Дякую, що допомогли, - перша подаю голос. Мені потрібно повідомити йому адресу, за якою мене відвезти, а просто продиктувати її йому як таксисту навіть мені совість не дозволяє. Тому для початку я демонструю хороші манери, а після вже збираюся сказати куди мене потрібно відвезти.

Мужик мовчить. Нуль реакції на мої слова і мене це злить.

- Ви б не могли підвезти мене додому? - Знову намагаюся налагодити контакт.

- Тобі ж в лікарню потрібно було, - знущальним тоном каже він, а я лише стріляю в нього очима.

- Мені вже стало краще, - відповідаю йому тим же тоном.

- Прям так відразу? - Та він знущається як пити дати!

- Не відразу, часу то вже скільки пройшло, - підтискаю губи, мені не подобається, як будується наша бесіда.

- Дуже добре, але в лікарню ми все-таки поїдемо, - бачу в дзеркалі заднього виду як він задоволено посміхається сказавши цю фразу.

- Навіщо?! Я ж сказала, що вже все нормально!

- А щоб ти не загрожувала мені судом. Я зараз тебе додому відвезу, а ти завтра передумаєш і почнеш вигадувати якісь казки. Так що їдемо в лікарню.

Голосно вдихнувши відкидаюся на сидіння. Ну зануда! Йому ця лікарня і задарма не здалася. Адже він спеціально це робить, щоб позлити мене. Позлити! Ррррр!

Гробову тишу в машині порушує мелодія його телефону.

- Так, - чоловік тут же бере трубку.

- Що значить перенеслися?! - Судячи з тону, яким він говорить, він починає злитися, і я тихенько зловтішаюся позаду нього. Ось так! Ти мене бісиш, нехай і тебе хтось позлити!

- Який літак?! Я не можу зараз приїхати на переговори! - В цей момент він кидає погляд на мене через дзеркало, а я тут же посміхаюся на всі тридцять два зуби. І поглядом кажу, що він може їхати куди завгодно, зі мною все чікі пуки. Нехай не париться!

- Чорт! - В салоні запановує двосекундне мовчання, - я буду не один, відправ секретаря, щоб вона за деким пригледіла, поки я буду зайнятий.

І ось тут він посміхається мені, а я просто очманіла від подібного нахабства. Це він що ж збирається тягти мене з собою незрозуміло куди, та ще й няньку для мене замовляє?!                                                                                                                                                 
                                                                                                                                                    
                                                                                                                                                       
                                                                                                                                                   
                                                                                                                                                     
                                                                                                                                                   

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 10 11 12 ... 31
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нестерпне дівчисько мого сина, Джулія Ромуш», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нестерпне дівчисько мого сина, Джулія Ромуш"