Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Друга одіссея 📚 - Українською

Читати книгу - "Друга одіссея"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Друга одіссея" автора Артур Чарльз Кларк. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 10 11 12 ... 67
Перейти на сторінку:
Чандри. Коли вони повернулися по Керноу, очі Флойда вже заплющились, але він досі дихав. Коли ж вони прийшли по нього самого, зникли навіть ознаки дихання.

Частина ІІ. «Цянь»

Розділ 6. Пробудження

«А вони ще казали нам, що ми не бачитимемо снів», — подумав Флойд радше здивований, аніж роздратований. Прекрасне рожеве сяйво навколо заспокоювало, воно нагадувало Флойду барбекю і потріскування каміна на Різдво. Утім, він не відчував тепла, швидше прохолоду, хоч і не зимовий холод.

До нього долинав віддалений гомін голосів, але говорили надто тихо, щоб розібрати, про що йдеться. Голоси стали гучнішими, проте він усе одно не міг нічого зрозуміти.

— Точно, — здивовано промовив він, — мені ж не можуть снитися сни російською!

— Ні, Гейвуде! — відповів жіночий голос. — Це не сон. Уже час прокидатися.

Прекрасне сяйво згасло; він розплющив очі, і розмитий промінь ліхтаря зісковзнув з його обличчя. Флойд лежав на дивані, прив’язаний до нього за допомогою еластичних стрічок; навколо нього стояли якісь фігури, але він не міг достатньо сфокусувати погляд, щоб когось упізнати.

Лагідні пальці склепили його повіки й помасажували чоло.

— Не напружуйтеся. Дихайте глибоко… ще раз… правильно… як ви зараз почуваєтесь?

— Я не знаю… дивно… якось легко в голові… і я голодний.

— Це гарний знак. Ви знаєте, де ви? Зараз можете розплющити очі.

Нарешті він роздивився фігури — ближче до нього стояла лікар Руденко, трохи віддалік — капітан Орлова. Але Таня якось змінилася відтоді, як він бачив її лише годину тому. Коли Флойд зрозумів, у чому полягає ця зміна, він був шокований:

— Ти відростила волосся!

— Сподіваюся, ти думаєш, що так краще. Не можу сказати те саме про твою бороду.

Флойд, піднісши руку до обличчя, виявив, що він має докладати зусиль до кожного руху. Його підборіддя вкривала коротка дво-триденна щетина. У стані гібернації волосся відростає лише на одну соту від нормального стану.

— Тож я зробив це, — промовив він. — Ми прибули на Юпітер.

Таня задумливо глипнула на нього, потім на лікарку, яка ледь помітно кивнула.

— Ні, Гейвуде, — сказала вона. — Ще залишився місяць льоту. Не хвилюйся, із кораблем усе гаразд, усі системи функціонують нормально. Одначе твої друзі у Вашинґтоні попросили розбудити тебе трохи раніше. Сталося дещо непередбачуване. Тепер нам випадає брати участь у перегонах до «Діскавері» й, боюся, ці перегони ми можемо програти.

Розділ 7. «Цянь»

Коли голос Гейвуда Флойда долинув з динаміка, два дельфіни раптом перестали кружляти басейном і підпливли до борту. Готові обідати, вони крутили головами й шукали джерело звуку.

«Впізнали Гейвуда», — подумала Керолайн із гіркотою. А Крістофер, що повзав у манежі, навіть не припинив гратися, змінюючи кольори у своїй книжці, тимчасом, як голос його батька гучно й чітко линув із космосу за півмільярда кілометрів від рідної планети.

— …Кохана, ти не здивуєшся почути від мене звістку на місяць раніше від визначеного терміну; уже кілька тижнів тобі відомо, що в нас тут з’явилася компанія.

Я досі не можу повірити в те, що відбувається, для мене це цілковите безглуздя. Вони, можливо, не мають достатньо пального для безпечного повернення на Землю; ми навіть не розуміємо, як вони збираються стикуватися із «Діскавері». Звісно, ми ніколи їх не бачили навіть у телескоп. Навіть за умов найбільшого наближення «Цянь» був за п’ятдесят мільйонів кілометрів від нас. Вони мали достатньо часу, щоб відповісти на наші сигнали, якби хотіли відповідати, але, схоже, нас повністю ігнорують. Зараз китайці надто заклопотані для дружніх балачок. За кілька годин вони проб’ють атмосферу Юпітера, от і побачимо, як працює їхня система аеродинамічного гальмування. Якщо все буде гаразд, це піднесе наш бойовий дух. Якщо ж ні… Ліпше про це й не говорити.

Росіяни, зваживши на обставини, що склалися, сприйняли новину напрочуд спокійно. Вони, звісно, сердиті й розчаровані, але я чув багато захоплених слів на адресу китайців. Це, звичайно, блискучий хід — будувати космічний корабель у всіх на виду, змушуючи думати, що це космічна станція, аж доки до неї не причепили ракети.

Ну, що ж, ми нічого не можемо вдіяти, хіба що спостерігати. А на такій відстані ми бачимо не більше, ніж ви у свої найкращі телескопи. Я не можу не бажати їм успіху, хоч, певна річ, сподіваюся, вони не чіпатимуть «Діскавері». Це територія Сполучених Штатів, і, можу закластися, наше міністерство закордонних справ нагадує китайцям про це щогодини.

Утім, на таке сподіватися, мабуть, не варто. Якби наші китайські друзі нас не випереджали, ти ще місяць не чула б від мене звісток. Але тепер, коли лікар Руденко мене розбудила, я говоритиму з тобою щокілька днів.

Після першого шоку я непогано влаштувався — знайомлюся з кораблем і командою, відновлюю космічні навички. І вдосконалюю свою ламану російську, хоч і не маю шансів як слід попрактикуватися — тут усі розмовляють англійською.

Американці вміють нав’язати свою мову іншим! Я інколи соромлюся нашого шовінізму чи нашої ліні.

Рівень англійської на борту коливається від ідеального — головний інженер Саша Ковальов міг би запросто працювати диктором на БіБіСі — до варіанту «якщо говориш швидко, то не має значення, скільки помилок припускаєшся». Єдиний, хто не розмовляє англійською вільно, це Женя Марченко, яка в останню мить посіла місце Ірми Якуніної. Між іншим, приємно дізнатися, що з Ірмою усе гаразд — яке це мало бути для неї розчарування! Цікаво, чи почне вона знову вправлятися в дельтапланеризмі?

Якщо вже говорити про нещасні випадки… Видно, що Женя теж пережила жахливу катастрофу. Хоча пластичні хірурги постаралися на славу, все-таки помітно, що вона серйозно обгоріла. Женя у нас немов дочка усього екіпажу, і команда ставиться до неї, хотів уже сказати зі співчуттям, але це надто поблажливо. Скажімо так, з особливою добротою.

Можливо, тобі цікаво, як я ладнаю із капітаном Танею. Ну, Таня мені дуже подобається, але сердити її не хотілося б. Немає жодних сумнівів, хто заправляє усім на цьому кораблі. Головний лікар Руденко — ти зустрічалася з нею у Гонолулу на підписанні Аерокосмічній Конвенції два роки тому, і, я певен, ти не забула останню вечірку. Тож можеш зрозуміти, чому ми називаємо її Катериною Великою, звісно, за її широкою спиною…

Але годі пліткувати. Час спливає, мені неприємно буде перевантажити мережу. І, до речі, цей особистий дзвінок має бути справді особистим. Проте в цій мережі достатньо відгалужень, тому не дивуйся, якщо раптом отримаєш повідомлення з

1 ... 10 11 12 ... 67
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Друга одіссея», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Друга одіссея"