Читати книгу - "Несподівані перетворення. , Галіція Мідвест"

Сара та Марі з неприхованим розчаруванням роздивлялися скромну келію Бернардинського монастиря, в якому вони розташувалися на ніч.

— В мене тут знижка. Пʼятдесят відсотків, — пояснила зніяковіла Сара.

— Розумію, — я також халяву люблю, — поблажливо посміхнулася до неї Марі, — сподіваюся, що ми тут довго не затримаємось, — додала вона, розглядаючи голі камʼяні стіни, які гнітили своєю сірістю та сирістю.

— Три стільці? — здивувалася Марі, підійшовши до масивного круглого стола, а Сара глипнула на годинника.

— Обміркуймо наші плани? — заклопотано запропонувала вона і поклала кришталеву кулю на стіл. Сара знову поглянула на настінного годинника. Цього разу Марі помітила її стривожений погляд.

В ту ж мить кімнату навпіл перерізав сніп сліпучого смарагдового сяйва оголошуючи появу Меріголд. Та, наче привид, стояла посеред кімнати босоніж, чорне волосся, заплетене у товсту косу, прикрашали червоні стрічки, а довга полотняна сорочка робила появу жінки ще більш театральною.

— Воу! — вигукнула Марі, спочатку не впізнавши Меріголд, — як…

Вона не встигла скінчити свою думку, бо Маруся, сердито блимаючи темними очима перебила її.

— А це нам зараз Сара розповість, — з викликом у голосі сказала чарівниця і всілася за дубового стола. Спершись ліктями на стільницю, вона сплела довгі пальці перед собою і уважно дивилася на Сару.

— Та чому б і не розповісти? — зухвало відповіла Сара і собі всілася за стіл. Відкинувшись на високу спинку деревʼяного крісла, вона не зводила очей з Марусі.

— Я б дуже хотіла знати, що відбувається, — Марі з гуркотом відсунула крісло і також вмостилася за столом.

— Річ у тому, — почала Сара, — що мало хто володіє древньою магією Землі Предків, — чаклунка пильно подивилася на напружене обличчя Меріголд і перевела погляд на Марі, яка з неприхованою цікавістю уважно її слухала.

— Коли ми обшукували приміщення Меріголд, — продовжила Сара, — я випадково забрела у кімнату Грегорі, Марусиного сина, — Сара помітила, як Маруся зблідла на лиці, а обличчя Марі почало витягуватися від подиву. Маруся не зронила ні слова, тому Сара продовжила.

— Саме в його кімнаті, на стелі, я вперше побачила справжнє закляття на збиття з пантелику, — Сара знову кинула швидкий погляд на Марусю.

— Гаразд! — різко сказала та, — я наклала закляття збиття з пантелику на Грегорі і Ругару, щоб нарешті закрити той портал, яким я випадково здійснила подорож у часі триста років тому! — гарячково зізналася Маруся, — але тут нагодилися ви і я змушена була імпровізувати, знаючи, що Сара вловить древню магію, я розіграла увесь цей спектакль. Я сподівалася, що ви купитесь, а я виграю трохи часу, щоб встигнути закрити портал поки Грегорі чи Ругару туди знову не попхалися! — Маруся голосно плеснула в долоні й на столі зʼявилася пляшка червоного вина і три келихи. Сара зробила легкий рух долонею правої руки та пляшка, піднявшись у повітря, наповнила келихи вином. Жінки не зволікаючи підхопили їх.

— Ну, мене ти обдурила, — з усмішкою сказала Марі і підняла келиха у бік Марусі, злегка кивнувши головою їй.

— А Сара мене розсекретила, — роздратовано відповіла чарівниця і зробила такий самий жест у сторону Сари, пригубивши вина.

— Чому Ругару цікавиться подорожами у часі? — Сара, користуючись моментом, вирішила задовільнити свою цікавість.

— Час від часу його переслідують фантомні болі втраченого нещасного кохання, — сказала Марі, співчутливо глянувши на Марусю. Та підняла до неї келиха і вимушено посміхнулася.

— Саро, я б хотіла уточнити один момент, перед тим, як між нами не залишиться жодних таємниць, — саркастично почала вона, — як саме ти змінила мій маршрут? — Марусі коштувало багато зусиль визнати, що вона чогось могла не знати.

— Твоя магічна сорочка, — Сара охоче почала пояснювати, — я помітила її у твоїй спальні. Запідозривши, що ти хочеш повернутися у минуле, я перекодувала вишиванку, пришивши її до себе. Активована енергією порталу, вона б завжди тебе вивела до мене, — Сара тріумфально усміхнулася і задерла підборіддя догори.

Тишу кімнати порушили гучні одинокі  аплодисменти. Марі Лаво, глузливо дивлячись на чаклунок, які захопилися змаганнями одна поперед одної у магічних здобутках, плескала їм.

— Ви вже закінчили? Пропоную вкладатися спати, бо завтра в нас буде насичений день, — Сара охоче погодилася, а Маруся, здивовано роззирнулася довкола, помітивши тільки двоє дверей до інших кімнат. Вловивши її розгублений погляд, Сара гмикнула,

— Ми не очікували твоєї появи, то й я забронювала двомісну кімнату.

Маруся обдарувала Сару таким самим зверхнім поглядом і зущально тричі плеснула в долоні — в куті вітальні зʼявилося високе ліжко з десятком подушок та мʼякою ковдрою.

— На добраніч, — Сара підвелася з-за столу і, вклонилася жінкам, сподіваючись, що ті не помітять переможну посмішку на її обличчі.

Марі, побажавши усім спокійної ночі рушила у свою кімнату. Маруся зручно вмостилася на ліжку. В келії запанувала довгоочікувана тиша.

— Тиииидищ! — почула Сара гуркіт з вітальні, наче хтось гепнувся на дощату підлогу.

— Fuck! — донісся до Марі й Сари з вітальні розлючений Марусин голос. Сара солодко позіхнула і повернулася на інший бік, згадуючи, що у примарних готелях і магія примарна і короткострокова, тому не варто покладатися на її дію.