Читати книгу - "Втрачена пара, Алена Бондар"

Епілог

Я знову валився у кімнату Матвея з ранку, напевно якби не наша дружба з раннього дитинства, послав би мене далеко і надовго.

Матвій зіскреб себе з ліжка і поплентався у душ. Йому зараз не легко, частина моїх обов'язків лягла на його плечі. Батько розумів, що перевертень, який тільки знайшов свою пару, не думає ні про що крім неї.

В мені прокидаються давні інстинкти, дедалі частіше працює друга голова, а не перша. Не можу зосередитися, хочу свою красуню 24 на 7.

Мені її дуже мало, тепер до цього приєдналася ще одна думка. Вона вкорінюється у моїй голові і б'є набатом. Хочу дитину, наше з Мією продовження.

Можливо для неї це поспішно, їй лише 18 років. Але не можу з собою нічого вдіяти. Трахаю її щоночі, як божевільний. А з ранку сподіваюся, що наше кохання дало свої плоди. Цей сон про маленьку дочку. Він зачепив струни моєї душі. Як божевільний хочу втілити це знання у життя.

Може, це й не був сон?

Мія спілкувалася зі мною через сни, посилала видіння. Можливо, це воно. Не хочу тішити себе марними надіями.

Даю дівчаткам час наговориться. Кріс була налаштована рішуче. За словами хлопців, у неї ще той характер. Не хотілося б з нею сваритися. Вони дуже близькі з Мії.

Двері відчиняються без стуку, на порозі стоять Кріс з Мією.

Дивно не чекав на них так скоро. У моєї маленької шалений блиск в очах. Що ці чортівки задумали?

-- Марку, ми тут обговорили... - куди поділася моя впевненість. На мить прикриваю очі. Потім дивлюся впевнено, підсмикую підборіддя та кажу твердо поставленим голосом. – Я хочу весілля за законами перевертнів.

Оце так поворот. Я здивувався. Підібрався і запитав найголовніше.

– Коли? - вона серйозна і впевнена. Мені приховувати нема чого. У Мії зараз є звір і все пройде гладко.

– Сьогодні. - ось сказала. Чекаю на його реакцію. Сумніви, нервозність, обурення? Але ні, він так само спокійний. А потім широко посміхається до мене і підходить.

Іду до своєї коханої. Солодка, я лише за. Підхоплюю її на руки і кружляю. Мія сміється і обіймає мене за шию. Бачу в її очах полегшення. Невже сумнівалася? Гадала відмовлю?

-- Який я популярний вранці. - виходжу з ванної кімнати, а гостей у мене додалося. - Відьмочка йди обійму тебе, а то почуваюся обділеним. – роблю жалобну моську. На це Кріс лише відмахується.

-- Матвій прокидайся і клич Миху, сьогодні будемо гуляти весілля в клані. - кажу йому не відриваючись від Мії. Не можемо розірвати зараз візуальний контакт.

-- Ось ви спритні... - так, добре вона взяла друга за яйца. Дивлюсь весь світиться від щастя. Адже він сьогодні матиме довічну дружину. Так, ми його втратили.

-- Мія сонечко дзвони сестрі і запрошуй. За традицією, все відбудеться на заході сонця у нас у лісі. - уявляю реакцію зграї на відьом. Але їм жити пліч-о -пліч з однією з них. - Весільної сукні не треба, у нас не прийнято. Вибери просто вечірнє та зручне. На природі будемо. Ідемо до нас дам тобі кредитку. - перекладаю погляд на Кріс. – Пройдіться магазинами, виберіть все, що сподобається. До вечора ми вас не чіпаємо, займемося підготовкою.

-- Так би з самого початку, я знайду застосування твоєї кредитці. - ох розійдуся. Мія не особливий любитель шопінгу, але нічого, сьогодні вона від мене не дінеться.

Кожен розійшовся у своїх справах.

Дівчаткам потрібно підготуватися та покликати рідних.

Хлопцям порадувати всю зграю та підготувати місце.

Ближче до вечора втомлені, але щасливі Мія і Кріс повернулися до гуртожитку.

Там у кімнаті Кріс чекав на них сюрприз, приїхали: Міна, Варана, Стуфанія, Аня, Маша.

Усі її рідні та близькі люди. Дівчатка обнялися і почали запитувати подругу про останні події у її житті. Наговорившись, Міна підійшла до сестри та обняла. Вона раділа за свою маленьку. Дуже переживала, коли відпускала її у місто. Але мабуть долею Міє було уготовано зустрінеться свого перевертня. Їхні шляхи все одно перетнулися б, але набагато пізніше, якби вона тримала сестру і далі вдома.

Варана теж підійшла з вітаннями. Усім було цікаво, яке вбрання Мія обрала для цієї події.

Вони обійшли не один бутік, поки Міє сподобалося сукня. Вона в неї закохалася одразу, як побачила.

Вона було ніжного бежевого кольору, без рукавів. На зоні декольте було мереживо і воно відкривало рівно стільки, що можна було пофантазувати, що ж під ним. Сукня йшла по фігурі, наголошувала на всіх згинах. Праворуч був провокаційний розріз. Якщо просто стояти, то вона було до підлогу і закривало ноги, але при ходьбі розкривалося і показувало струнку ніжку.

Пам'ятаючи, що свято буде на природу, обійшлися без підборів. Волосся заплело в пишні коси та випустило пасма попереду. Прикрашали зачіску квітами.

Мія була чарівна, безневинна і при цьому бажана. Оброс вийшов дивовижний.

Дівчата теж одягнулися у вечірні сукні і чекали, поки їх покличуть.

Матвій відвіз усіх на своєму позашляховику до селища перевертнів. Жаль розглянути місцевість, не було ні можливості, ні часу.

На ґанку їх зустрів Марк, він переодягся у костюм і привітно всім посміхнувся.

Матвій повів відьом на галявину. Марк з Мією залишилися на одинці. Вони стояли мовчки і дивилися одне одному у вічі. Скільки в Мієних очах було щастя, стільки у Марка впевненості.

На них чекає весілля і клятви вірності. Весь клан буде у свідках. Так заведено здавна. Штамп у паспорті лише формальність, сучасного світу.

Вони йшли повільно тримаючись за руки. Мію нервувала, зараз вона потрапить під чіпкий погляд усіх перевертнів. Як вони її сприймуть?

Чи ухвалять його вибір?

Але переживання собі не допомогти. Вона міцніше взяла Марка за руку. Шукала в ньому підтримку, і він не підвів.

Вони йшли на ту саму галявину, де мав пройти їхній ритуал з'єднання. Як символічно...

Але вона дуже відрізнялася від тієї, яку Мія пам'ятала.

Зараз вона прикрашена гірляндами, різнокольорові ліхтарики перегукувались із світлом місяця. Чарівне видовище. Потім вона побачила весільну арку, вона була прикрашена живими квітами, там на них чекала Хелена. Вона з любов'ю дивилася на них. У старечих очах шамана були іскорки пустощі. Так нелогічно. Але ця різнобічна жінка у будь-якому віці може поводитися, як дитина.