Читати книгу - "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва"

Мишко

До нас назустріч виходить мама Аліни.

- Ой, Мишко, що сталося? - лякається жінка моїх помітних слідів після бою.

- Довелося брати участь у битві з купкою препоганих плавців, - зізнаюся поки не до кінця, щоб маму Аліни трохи підготувати.

- Мам, трапилися неприємності, але вже розібралися. Загроза була, але Міша мене врятував. Бачиш, я ціла і неушкоджена?

У мами Аліни від нашої підготовки розплющуються ширше очі, і навіть за серце хапається.

- Які плавці? Чому неприємності? - до нас підходить Самвел Маратович, уважно розглядаючи мої садна та синці. Та це я хоч в одязі, а то б від футболу відсторонив на весь тиждень. - Отже, так! Швидко зізнавайтеся, куди втрапили? Аліна ночувала у сестри, тебе тоді, де носило? І чому на брову не накладав шви?

Мені вночі було зовсім не до швів. Нічого й саме якось загоїться. Адже не вперше довелося кулаками махати.

Найбільше я переймався, що Аліну якоюсь гидотою напоїли. З'ясувалося через годину після аналізу, що в її крові снодійна речовина. Концентрація невисока. Це ж і в залишках соку знайшлося. Пощастило, що моя Зірочка занадто не нападала на сік і, не чекаючи, поки її остаточно доведуть до потрібного стану, почала додому збиратися. Тому й вийшло, що вона була сонна, але не відразу повністю відключилась. Упевнений, Гліб розраховував на більш сильний ефект.

- Те що ми розповімо, вам не сподобається, - кажу, і киваю Аліні, що без цього ніяк.

Мій батько досі не зв'язався з Самвелом лише тому, що я попросив дати трохи часу, хоча б до обіду. Невдовзі прокурор Дарський зв'яжеться з давнім знайомим, і відчуваю, що й зустріч не за горами.

- Я хіба схожий на того, кому все повинно подобатися? - у своєму дусі випалює тренер. - Давайте вже. Але якщо ти, Мишко, втягнув мою доньку в якусь небезпечну халепу, то я не подивлюся, що ти син прокурора. І що твого батька поважаю, не подивлюся.

- Самвеле Маратовичу, але ви і так ніколи не дивилися на це.

- Ну авжеж, я такий, - випинає гордо груди вперед.

- Тато, даремно ти! Міша не винен, бо все сталося через передбачення. Мій хлопець мене врятував, а не втягував у неприємності, - Алінка за мене заступається.

- О Господи! Знову ті передбачення!

Тренер схопився за голову.

- Міша, той самий? Здійснилося? - от від мами інша реакція, на мене, як на героя, подивилась.

Переходимо в їдальню і там вже частково Аліна, але більше я, пояснюємо, як зв'язалися з плавцями. Звідки взявся Гліб, як так вийшло, що з ним тривало спілкування - пояснює Аліна схвильованим голосом. І те, як помилилася в ньому, адже він прикидався не тим, ким виявився насправді. Далі вже я кажу, що він стежив через дружка-гівнюка з нашої команди. Чекав, що задумане зможе легко втілити. Але я весь час заважав, і вибрала в результаті не його моя Зірочка.

- І що ж він задумав, підступний засранець? - розлючено квапить тренер, як ніби зараз зірветься бігти на розправу з кривдником донечки.

- Сам не зізнавався, але його швидко здали дружки. Добряче притиснули їх у ділянці, то вони розкололися, наче пересушені горішки, - пояснюю, про що ще навіть Аліні не говорив. - Гліб збирався провести ніч з вашою донькою. У всіх сенсах або підлаштувати так, поки ще не вибили повністю правду. Плавці бояться великого терміну та присягаються, що він лише такий вигляд збирався зробити. У тій спальні виявили багато камер. Гліб планував зняти брудно-відвертий матеріал і потім вас шантажувати.

- Мене?!!

Таким ошелешеним і одночасно переляканим я ще Самвела не бачив. Він весь зблід, мама Аліна в сльози вдарилася.

- Хай би ліз до мене! Навіщо він мою доньку чіпав? Вб'ю-ю! - справедливо лається тренер.

- До вас нелегко підібратися. З Аліною вийшло простіше. І це ж ще, - важко зітхаю. - Передбачення ваше допомогло. У нього були потрібні мітки.

- Так, я помітила мітки. Врятувала його рюкзак зі щасливими плавками. Потім вже якось все закрутилося... - Алінка бурмоче з гіркотою в голосі. - Навіть припустити тоді не могла, що Гліб виявиться настільки мерзотником.

Знаходжу в телефоні фотографію плавця, ту, що мені дісталася разом з його особистою справою. Він виглядає на ній молодше на кілька років.

- Бачили десь? - показую батькам Аліни.

Мама не дізнається, але каже, що фізіономія у нього злобно-хитра, хоч і привабливий начебто хлопець.

Тренер лається, зриваючись на міцні слівця. Впізнав.

- Пам'ятаю цього безрукого телепня. Він пробувався в одну з команд. Я спостерігав за грою. Психанув, що його руки і ноги, наче ласти бовтаються. Накричав при всіх і послав його ластами махати не в моєму клубі, а десь подалі, у воді. Викинув у той же день і не прийняв більше назад. Хоча він потім і приходив, просився. Та нащо мені здався такий незграбний гравець? Через нього ще й постійні сварки траплялися, налаштовував хлопців один проти одного.

Ось у цьому весь тренер. Для когось батько рідний, для когось гірше за дракона.

- Тобто, він збирався шантажувати, щоб тато його прийняв до клубу? - запитує Алінка.

- Тварюка! - хмуриться тренер.

- Ні, зовсім не для цього, - додаю ясність з достовірних джерел. - Гліб вас послухався, став плавцем. Зміг застосувати свої ласти саме за призначенням. Тільки плавці заробляють набагато менше за найбільшу перемогу, ніж ми просто виходимо на поле розім'ятися. Він грошей хотів. Багато грошей. Розкішного життя, бо саме ви його відомим футболістом не зробили.

- А, ну тоді я йому компенсую, - залізним тоном цідить Самвел Маратович. - Буде благати не випускати його з камери, щоб мою щедру розплату відстрочити.

- Тато, ну ти себе не підставляй! З ним і так вже розбираються. А Міша йому теж заплатив, усі плани вщент зруйнував. Тож плавець тепер боятиметься навіть жити у нашому місті, - схвильовано просить Аліна не гарячкувати.

Довго ще просиділи в їдальні, тренер навіть пропустив зустріч з важливим спонсором матчів. Сперечалися, хто більше хоче плавців прибити. Я наполягав, що ще кулаком спущу Гліба зі сходів і в брудній калюжі гівнюка втоплю. Тренер відстоював своє право батька. Ми як би разом, але з різних боків барикади. Обидва обожнюємо Алінку, але різною любов'ю. І обидва не дозволимо її ображати.