Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » На землі кленового листу, Левко Лук'яненко 📚 - Українською

Читати книгу - "На землі кленового листу, Левко Лук'яненко"

37
0
07.07.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "На землі кленового листу" автора Левко Лук'яненко. Жанр книги: 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 111 112 113 ... 115
Перейти на сторінку:
програми. Ми маємо величезний досвід у цій галузі, а реактор системи «Канді» подібний до українських реакторів.

7. Здається, українсько-канадська угода про захист іноземних інвестицій та угода проти подвійного оподаткування готові до підписання. Слід надати першорядної ваги прискореному виконанню цих угод обома країнами, адже вони допоможуть і канадським фірмам мати вигідний бізнес в Україні.

Канада повинна розглянути пропозицію про те, щоб в угоді про уникнення подвійного оподаткування зупинитися на стягненні нульового відсотка. Це б зробило Канаду бажаною країною для здійснення через її територію поставок в Україну з усього американського континенту. Великобританія, Австрія, Кіпр мають у контрактах подібні статті про нульове стягнення податку, тому більшість великих оподатковуваних торговельних операцій здійснюються через ці країни, і їм надходять значні суми прибутку. Канаді слід спробувати забезпечити подібне положення для канадського бізнесу.

8. Нещодавно з допомогою Української канадської федерації професіоналів і підприємців була заснована торговельна палата з канцеляріями в Торонто, Монреалі й Едмонтоні. Торговельна палата користується повною підтримкою уряду України. Заступник прем’єр-міністра з економічної реформи пан Віктор Пинзеник нещодавно писав державному секретареві про підтримку українським урядом цього органу. Канадський уряд повинен розглянути питання про підтримку Українсько-канадської торговельної палати (УКТП), особливо слід якнайшвидше заснувати канцелярію в Києві. Це сприятиме зміцненню підприємницьких взаємин між двома країнами та розширенню канадської присутності в Україні. Канцелярія УКТП могла б надавати велику допомогу і канадському посольству в Києві.

9. Канада має зовсім невідповідну (50 млн. доларів) кредитну лінію для фінансування підприємництва в Україні, до того ж уся вона вже використана. Отже, необхідно збільшити кредитну лінію принаймні до 150–200 млн. доларів, причому вона має бути надана на пільгових умовах. Кредит повинен бути спрямований у ті окремі сектори, де канадські компанії мають значний експортний потенціал в Україну, наприклад, сфери енергетики, телекомунікацій, житлового й шляхового будівництва, суднобудування та переробки сільськогосподарської продукції.

10. Після парламентських виборів Канада повинна обдумати серію візитів високого рівня в Україну і з України, зокрема:

— обмін візитами прем’єр-міністра Канади до Києва і Президента України до Оттави;

— міністр міжнародної торгівлі Канади і міністр міжнародної торгівлі України повинні обмінятися візитами й підписати торговельні угоди, про які згадано вище;

— інших відповідальних міністрів у ключових галузях українсько-канадських інтересів, таких, як енергетика, сільське господарство, державні фінанси, охорона здоров’я, національна безпека, в тому числі співпраця військових міністерств».

27 вересня пан Онищук повідомив про коротку розмову з Перином Бити та про зустріч його з нашим міністром Зленком. Розповів про бесіду з британським консулом у Торонто, де також ішлося про ставлення «великої сімки» до України.

У департаменті закордонних справ і міжнародної торгівлі Канади працювало чимало українців. Ці люди — громадяни Канади, і вони, власне, в інтересах Канади намагалися сприяти розширенню канадсько-українського політичного взаєморозуміння. Зустрічі з цими людьми давали можливість посольству краще розуміти пульсацію настроїв і планування зовнішньої політики канадської держави.

Готуючись до від’їзду в Україну, я проводив інтенсивні консультації з метою ще більше наблизити їх до посольства та по змозі передати свої особисті знайомства дипломатам, що залишалися працювати в Оттаві. 28 вересня така зустріч у резиденції відбулася з участю директора Директорату стратегічних досліджень Романа Якубіва, директора бюро міжнародної освіти Ігоря Ба́рана, співробітників Канадського МЗС Михайла Решітника, Євгена Степчука та Бориса Сірського, віце-президента канадської компанії (спеціалізується на друкуванні грошей та цінних паперів) Ореста Новаківського. З боку посольства, окрім мене, був перший секретар з консульських справ Ярослав Асман.

Шановним колегам я докладно розповів про становище в Україні та мотиви відставки з посольської посади й повернення в Україну. Вони висловили своє бачення майбутнього розвитку нових пострадянських держав, ставлення «великої сімки» до Росії і Єльцина, порушення західними стратегами питання про розширення НАТО й того, як у всіх цих умовах допомагати Україні.

З групи юристів, яку 1992 року я намагався створити для роботи над проектом Конституції України, кілька чоловік розробили тільки незначні пропозиції. По-справжньому за цю роботу взявся лише професор Теофіл Кісь, віддаючи їй весь вільний час за межами безпосередніх обов’язків в університеті.

Вийшли не просто зауваження до того проекту, що був покладений в основу роботи Конституційної комісії, а, сказати б, окремий проект основного Закону. Пан Кісь хотів направити його в Київ, і я написав йому рекомендаційного листа до голови робочої групи Конституційної комісії професора Юзькова.

Чи вигідно позичати у капіталістів?

Посольство давно проводило ділові переговори з групою підприємців у галузі виробництва м’ясних та молочних продуктів. До групи входило понад два десятки осіб, головним чином німецького походження. Умовно ми називали їх групою Генна і Брауна — за прізвищами людей, що організували наші зустрічі. (Валтера Генна рекомендував до співпраці ще колишній представник МЗС України Юрій Богаєвський).

Вони знали про відсталість української м’ясо-молочної переробної промисловості, самі мали найновішу технологію і хотіли розгорнути цю промисловість на півдні України. Посольство активно намагалося їм допомогти.

Днями група у складі близько 30 осіб повернулася з України. Вона проробила шлях від Одеси до Києва з багатьма зупинками для вивчення обставин та переговорів з представниками місцевої влади. Промисловці були задоволені. Група засновуватиме свої чи спільні підприємства й схилятиме інших канадських підприємців до вкладення в Україні своїх капіталів. Ми в посольстві раділи їхньому оптимізму. І Шандрук, і я попереджали їх про труднощі бюрократичного характеру і гіпертрофоване хабарництво. Зіткнулися вони з цим чи їм пощастило не зіткнутися з бюрократами і хабарниками — однаково добре: ці люди вміють робити справу і мають для того кошти, отже, може, й Україні допоможуть подолати технічну відсталість.

Наслідки поїздки груп Генна і Брауна були обговорені в посольстві.

Тоді ж торкнулися ще двох тем.

Перша була пов’язана з намаганням посольства спонукати Україну до виробництва метанолу для часткової заміни бензину. Тепер нам на допомогу прийшли ще дві особи: від міністерства індустрії, науки й технологій Канади Ганс Краукліс та від міністерства фінансів і скарбниці Канади Андрій Климчак.

Друга тема — це ставлення України до Міжнародної фінансової корпорації (філії Міжнародного банку). За правилами Міжнародної фінансової корпорації, держава — член корпорації мала сплатити внесок у сумі шість мільйонів доларів. Сплативши цей внесок, можна одержувати кредити на мільярди доларів. Український уряд не зробив цього внеску і тим самим не здобув права на одержання кредитів.

Добре це чи погано?

Відповідь залежить від двох чинників: по-перше, за скільки відсотків річних корпорація видає кредити; по-друге, скільки відсотків прибутку матиме та наша галузь економіки, куди будуть вкладені позичені гроші й чи відсотки прибутку будуть

1 ... 111 112 113 ... 115
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На землі кленового листу, Левко Лук'яненко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "На землі кленового листу, Левко Лук'яненко"