Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Гібридні дракони, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА 📚 - Українською

Читати книгу - "Гібридні дракони, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Гібридні дракони" автора КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 111 112 113 ... 132
Перейти на сторінку:
Розділ 24, в якому багато підозр, відкриттів та зойків

     Алан-Олень покірно стрибав на одній нозі. По очах Фросі, він зрозумів, що дівчина дещо згадала. І він був би радий отримати ще більше таких ударів по гомілках, аби вона була жива.

      Тут сталася ще одна дивна річ. Фрося стала навшпиньки та… поцілувала Алана-Оленя. Юнак застиг. Йому дуже хотілося обійняти дівчину та не відпускати до скону віків. Але ж не на очах оцих двох.

     - А ну, прибери руки від моєї сестри! – Наказала Єва.

     - Оце Ви щойно порушили закон, - Заявив Ярослав. – Схоже, що Ви - повнолітній, а Чупринка – ще ні.

     - Це вона мене поцілувала, - заявив Алан, а дівчина знову вдарила його по гомілці. – Технічно, вона ще не народилася, а я ще лежу у сирій землі. Так що, на нас чинні закони не поширюються.

      - Божевільний, - прошепотів Ярослав Єві. Вона кивнула.

      - А от і ні! – Відрізав колишній вчитель. – Якби ти написав сам собі записку із найпотаємнішою своєю  таємницею, я би тебе вмовив. Хоча, припускаю, цього разу ти хоч натякнув мені на деякі речі. Тож, я можу змінити майбутнє.

       - Точно, божевільний, - погодилася із Ярославом Єва.

       - Добре. Коли наступного разу світ полетить до прірви, не забудь передати мною собі записку. Хоча, припускаю мова у ній йдеться про полуниці.

       - Про полуниці?! – Разом зойкнули Фрося, Єва та Ярослав.

       - Бачу, я зробив правильний аналіз. Хтось,  припускаю що Єва, сьогодні отримав полуниці. А тепер про таке.

      - Чекайте. Це Ви надіслали мені полуниці? – Запитала Єва. Алан та Фрося ледь не підстрибнули на сходах.

       - Ні. Я нічого не надсилав тобі. Це…. Скажімо хтось таємничий надіслав тобі полуниці. Але все це - дурниці. Зараз мова про долю світу.

      Єві було начхати на долю світу. Її цікавило, хто надіслав їй такий ніжний та смачний подарунок. Спочатку, оцей божевільний натякає, що це витівки Микитенка, а потім змінює тему.

     - Що ти згадала? – Запитав Алан-Олень у Фросі.

     - Одесу, - відповіла дівчина і з радістю побачила, як червона фарба заливає бліде обличчя юнака. – Як ми посварилися, та хто така Огняна. А ще – своїх батьків. У майбутньому вони значно розважливіші. Всі стають такими, коли дорослішають?

      - Ні, - відповів Алан. А потім він повідомив Єву та Ярослава: - Я з майбутнього. Тобто, я з минулого, а потім я потрапив у майбутнє, а тоді знову до минулого і…

     - Ти їх геть заплутаєш, - відрізала Фрося. – Оцей… скільки тобі зараз років? Ти явно підріс і подорослішав.

     - Двадцять один, - зітхнув Алан.

     - А з вусами ти виглядав доросліше, - зізналася Фрося.

     - Тому я їх і відростив. Але я не люблю вуса і…

     - Гей! Я дуже рада, що ви граєте у якусь дивну гру. Але, може Ви, - Єва вказала на Алана, - нам повідомите, навіщо відірвали нас від школи?

     - І що, та школа багато тобі дає? – Запитав гість з минуло-майбутньо-минулого. Єва розгубилася.

     - Добре, - розреготався Ярослав. – Я зрозумів Вас. Але, може, ми дійдемо до суті? Навіщо Ви нас сюди привезли?

       - Щоби ви допомогли мені знайти Всеволода.

       - Всеволода?! – Дуетом запитали Єва та Ярослав, а Фрося сказала тієї самої миті:

       - А я його бачила вчора. Тобто не вчора. А в мобільному. Він, місяці три тому, виліз з руїн Губківського замку.

        - Якби ж то твій батько не боявся порушити часовий баланс. Ми б тоді знали де Всеволод знаходиться зараз. Саме тому я вас і зібрав. Щоби ви мені допомогли.

      - У чому? – Запитав Ярослав. – Ми вже зрозуміли, що у Вас пунктик на якомусь Всеволоді. А що він таке зробив? Ви з СБУ?

       - Ні. Я ж кажу. Я – з майбутнього.

       - Отак я Вам і повірив, - фиркнув Микитенко. – Доведіть.

       - У майбутньому живуть жахливі гібридні Дракони, які спалюють усіх, хто проти Уряду, - спробувала Фрося.

      - Драконів не існує, - відрізала Єва. – І Фросько. Цей… гм… пан - письменник. Він, мабуть, пише фантастичний роман і…

      - Він каже правду. Я теж з майбутнього! – Гримнула Фрося. – Там жахливі гібридні Дракони! Люди живуть під землею! А хто живе у містах, платять величезні податки Всеволоду! Це він зробив тих гібридів! А справжні Дракони -  допомагають нам!

      - Схоже, Чупринко, - прошепотів Ярослав на вухо Єві, - твоя сестра закохалася у цього… е… і він крутить нею, як хоче.

      - Ніхто ніким не крутить, - відгризнулася Єва. – Фрося, якщо ти вже так налаштована підтримувати цього… пана Алана, то нехай він доведе, що з майбутнього. Бо, кожен може казати, що він з майбутнього.

       - Я вам дещо покажу. Але зачекайте на…. А, ось і вона, - сказав Алан, а темний джип, із Огняною за кермом, зупинився перед будинком. – Вони хочуть доказів, - повідомив юнак спільницю.

      - І це дуже розумно з їхнього боку, - сказала Огняна, виходячи з авто. Тієї самої миті, Фрося кинулася до панни-Дракона зі словами:

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 111 112 113 ... 132
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гібридні дракони, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Гібридні дракони, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"