Читати книгу - "Агентство "Шарашка та партнери", Олена Гриб"

Навіть його співрозмовницю зацікавив спектакль. Очі круглі, рот відкритий, на обличчі – напруга і тривога. Ніби трилер якийсь дивиться, а не розмовляє з привабливим хлопцем із власного світу.

– Господи, що я наробив!

Віта різко обернулась. Чого-чого, а таких слів від Віктора вона не очікувала. Як це розуміти, га? Його колотило, погляд блукав…

«Він дивиться на неї», – прийшла несподівана думка.

І загадкова шаєннка витріщалася сюди. Страх Віктора ніби приносив їй задоволення. Вона посміхалась настільки привабливо, що випадкові чоловіки з офісу скалилися у відповідь, забувши про правила хорошого тону.

Всі, крім Тіна. Він кривився й ігнорував її короткі зауваження. Дивився на Віту – з незбагненним смутком, немов прощаючись, і стискав кулаки.

Але не рухався!

«Все заради мого блага», – гірко подумала вона, відвертаючись.

Бісові три метри! Бісів Шарашка! Бісове несправедливе життя!

– Це Жені, Аліно. Ця жінка переслідує мене багато років. Як же не пощастило! Як я міг її не помітити? Сідай у машину! Будь ласка, я відвезу тебе якнайдалі звідси.

«А запхати мене в автомобіль силоміць, як варіант при непокорі – в багажник?» – промайнуло в голові.

Цей Віктор занадто сильно відрізнявся від звичного, щоб ситуація не здавалася підозрілою. Чи на нього справді так позитивно вплинула закоханість?

– Ні. – Віта позадкувала. – Я більше не граю у ваші ігри.

Він забувся і схопив її за руку, залишивши кривавий слід.

– Аліно, повір мені: нам необхідно зникнути!

Віту ніби вдарило струмом, коли загусла кров приклеїлась до долоні.

«Я втомилася», – стало нестерпно гірко й сумно.

Шаєнна, багатий покровитель і справи Агентства довели відповідальну Віталіну Курочкіну до зриву.

– Чуєте сирени? Це поліція. Розбирайтеся з ними самостійно. А я… Вибачте, але я піду. До побачення.

«Чоловік тобі в коханні зізнався, а ти – «До побачення»?» – надумав висловитися внутрішній голос.

Віта заткнула його, всього лише подумавши про божевілля, яке влаштують співробітники вже завтра. Тобто ні, завтра – субота. Пекло почнеться в понеділок.

– Спробуйте не потрапити за ґрати, – сказала Віктору, потроху відходячи вбік.

І, ледве потрапивши за межі утвореного колегами натовпу, припустила вперед. На перехресті озирнулась. Ніхто її не переслідував… Навіть Тін залишився з Жені.