Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Повість про Ґендзі. Книга 2, Мурасакі Сікібу 📚 - Українською

Читати книгу - "Повість про Ґендзі. Книга 2, Мурасакі Сікібу"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Повість про Ґендзі. Книга 2" автора Мурасакі Сікібу. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 112 113 114 ... 118
Перейти на сторінку:
не відлучаючись у батьківський дім, тепер постійно жила у звичайному подружжі і разом з ним віддавалася яскравим музичним розвагам частіше, ніж колись в Імператорському палаці. Тільки думка про страждання матері не давала їй спокою і спонукала стати монахинею. Та оскільки Ґендзі все не давав їй на це своєї згоди, то вона мусила обмежитися молитвами і благодійними вчинками, щораз глибше усвідомлюючи мінливість цього світу.

Примітки 

[1] Тобто колишній То-но цюдзьо, тепер начальник Правої імператорської охорони.

[2] Тобто в шостому ранзі.

[3] Ідеться про Високу школу для дітей придворних з вищим, ніж п’ятий, рангом при Церемоніальному відомстві.

[4] Начальник Лівої охорони воріт Імператорського палацу.

[5] Під час такої посвяти, за китайською традицією, учневі надавали нове ім’я, своєрідний псевдонім, а первинне ім’я використовувалося винятково в родинному спілкуванні.

[6] Саруґаку — комічна народна вистава в стародавній Японії.

[7] Частина традиційного будинку над струмком, призначена для відпочинку.

[8] Сацюбен — ревізор Лівої ревізійної канцелярії.

[9] Йдеться про Чень Іня і Сунь Кана, китайських учених династії Цзінь (265—420). Перший учився при світлі світлячків, яких тримав у шовковому мішечку, другий — при мерехтінні блискучого снігу.

[10] Стародавня японська назва Китаю.

[11] Тобто Акіконому («Та, що любить осінь»).

[12] Тобто Кумої-но карі.

[13] Тобто ньоґо Умецубо, колишня жриця Ісе.

[14] Тобто принца-спадкоємця.

[15] Тобто чоловік пані Оомія.

[16] Цитата із передмови до вірша «Ода герою» китайського поета Лу Цзі (261—303).

[17] Слова із народної пісні у стилі «сайбара», використані для натяку, що Юґірі треба змінити колір вбрання, тобто домогтися вищого рангу.

[18] Тобто Юґірі.

[19] Тобто вітчим дівчинки Кумої-но карі.

[20] Тобто принцом-спадкоємцем.

[21] Цитата з вірша невідомого автора: «Невже дикі гуси / У небі, туманом укритому, / Схожі на мене? / Небо ніяк не ясніє, / А смутку немає кінця». З цим віршем пов’язане ім’я дівчини — Кумої-но карі, тобто «Дикі гуси у небі, туманом укритому».

[22] Придворні п’ятого рангу носили одяг червоного кольору.

[23] Ґосеці — урочистості з участю танцівниць на святі Нового врожаю в середині одинадцятого місяця.

[24] Йдеться про Аматерасу, богиню Сонця.

[25] Саемон-но камі — начальник Лівої охорони воріт Імператорського двору.

[26] Фудзівара Йосіфуса (804—872), який вперше в Японії став спочатку Великим міністром, а потім регентом, засновником могутнього роду Фудзівара, запровадив низку святкових церемоній не тільки в Імператорському палаці, але також у садибі регента.

[27] Тобто колишньої ньоґо Кокіден, головної дружини покійного імператора Кіріцубо й матері Судзаку, імператора на спочинку.

[28] Тобто Обородзукійо, колишня коханка Ґендзі.

[29] Цьо — міра площі, приблизно 0,99 га.

[30] Тобто ньоґо Умецубо (або Акіконому), дочки покійної пані Рокудзьо.

[31] Тацута-хіме — богиня осені (обожнювана гора Тацута, яка славиться красою осіннього листя), покровителька ткацтва.

[32] Другий за рангом службовець управління провінції Цукусі (тепер — Кюсю).

[33] Вислів, запозичений з вірша Арівара-но Наріхіра: «Що далі віддаляюся / Від того, кого люблю, / То щораз більше / Заздрю хвилям, / Що котяться назад» («Ґосенвакасю», 1353).

[34] Слова з невідомої пісні.

[35] Цей мотив запозичений з вірша: «Не думав, не гадав, / Що прийдуть дні, / Коли в гіркій розлуці доведеться / Рибальську сіть / Тягнути і мені» («Збірка старих і нових японських пісень», 961; тут і далі вірші з цієї антології подано в перекладі Івана Бондаренка, крім окремих випадків, позначених посиланням на оригінальну назву антології «Кокінвакасю»).

[36] Цитата з вірша: «Навіть минувши мис Кане / З його протокою загрозливою, / Ніколи не забуду / Про бога грізного / На острові Сіка» («Ман’йосю», 1230).

[37] Тобто міністр Двору (колись То-но цюдзьо).

[38] Цитата з вірша: «Постійно серце тужить / Від кохання! / Та ще нестерпнішою / Туга ця стає / Осінніми сумними вечорами!» («Збірка старих і нових японських пісень», 546).

[39] Ідеться про храм у селищі Каґамі (Дзеркало), що в повіті Ма­цура.

[40] Слово «хібікі» означає «гуркіт, шум, відлуння».

[41] Цитата з поеми Бо Цзюйі про полонених воїнів з царства Хань, яким згодом довелось повертатися додому, покинувши нових дружин і дітей у країні гуннів.

[42] Хаціман — сінтоїтський бог війни, якому здавна поклонялися воїни.

[43] Тобто Китаї.

[44] Приблизно 10-та година ранку.

[45] Тепер Буґо-но суке.

[46] Тобто Юґао.

[47] Тобто Ґендзі.

[48] Рурі — дитяче ім’я дочки Юґао.

[49] Тобто Ґендзі.

[50] Тобто Фудзіцубо.

[51] Тобто власну дочку від пані Акасі.

[52] Тобто Юґао.

[53] Очевидно, таємниця загибелі Юґао.

[54] Натяк на храм Хаседера біля річки Хацусе, у дворі якого росли спарені криптомерії.

[55] Тобто То-но цюдзьо (тепер міністр Двору).

[56] Мікурі — їжача голівка, болотна рослина.

[57] Очевидно, Ґендзі натякає на зв’язок між ним, Юґао та її дочкою.

[58] Тобто пані Акасі.

[59] Тобто Юґірі.

[60] Тамакадзура (в перекладі — «Низка перлин»), ім’я панночки в цьому і наступних розділах повісті, пов’язане з цим віршем.

[61] Тобто дівчині з Цукусі, дочці Юґао.

[62] За стародавнім повір’ям, вважалося, що присниться коханий, якщо спати у вивернутому нічному одязі.

[63] Ця відповідь створена за мотивами вірша: «Коли жага кохання допікає, / Навиворіт / Вдягнувши кімоно, / Вночі я знов / Самотня спать лягаю» («Збірка старих і нових японських пісень», 554).

[64] Хаґатаме («зміцнення зубів») — куштування різних страв для зміцнення здоров’я в наступному році.

[65] Круглі, як люстерко, колобки з клейкого рису, які готували для свят.

[66] Цитата з вірша: «В краю Омі, / Де Дзеркало-гора, / Тисячоліття буде відбиватись / Твого правління / Радісна пора!» («Збірка старих і нових японських пісень», 1086).

[67] У день Щура зазвичай садили соснові саджанці з надією на довге життя.

[68] Цитата з вірша невідомого автора: «Хоча б сьогодні першу пісню / Соловей заспівав, / Бо в саду, / Де його не чути, / Жити не хочеться».

[69] Куриво «дзідзю» використовувалося для обкурювання примі­щень, а «ебіко» — як пахощі для одягу.

[70] Слова за мотивом такого вірша: «Перлиною новою / Новий рік заблистить / Завтра вранці, / Тож будемо чекати, / Коли ж соловей заспіває» (Сюївакасю», 5).

[71] Цитата з вірша: «Мій дім / Стояв під пагорбом, / Де сливи розцвітали, / І чула я не раз / Спів солов’їний» («Кокінвакарокудзьо», 1820).

[72] Народна пісня у стилі «сайбара», в якій вихваляється краса будинку заможної людини.

[73] Тобто як люди, що перебували в Чистій землі — раю, але не могли бачити й слухати Будду.

[74] Слова з вірша: «Подався б стежкою гірською навмання, / Аби не бачити / Цього сумного світу, / Але стриножила мене / Любов моя!» («Збірка старих і нових японських пісень», 955).

[75] Ідеться про мотив такого вірша: «За стільки літ / Він також постарів! / Посивіла верхівка водоспаду — / І пасма чорного / Не видно нагорі» («Збірка старих і нових японських пісень», 928).

[76] Адзарі — монах досить високого рангу секти Тендай і Сінґон.

[77] Гра

1 ... 112 113 114 ... 118
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Повість про Ґендзі. Книга 2, Мурасакі Сікібу», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Повість про Ґендзі. Книга 2, Мурасакі Сікібу"