Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Прощавай, зброє. Старий і море. Оповідання 📚 - Українською

Читати книгу - "Прощавай, зброє. Старий і море. Оповідання"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Прощавай, зброє. Старий і море. Оповідання" автора Ернест Міллер Хемінгуей. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 114 115
Перейти на сторінку:
class="p1">Знадвору долинало те саме дивне виття гієни, що розбудило її. Та вона не чула його за стукотом власного серця.

БІБЛІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

До однотомника ввійшли вибрані твори, написані в 1925–1952 роках — у період найбільшої творчої активності Хемінгуея.

Роман «Прощавай, зброє» побачив світ у 1929 році, коли його автор був уже визнаним письменником і мав у своєму доробку кілька книжок, зокрема збірники оповідань «За нашої доби» (1925), «Чоловіки без жінок» (1927) та роман «І сходить сонце» («Фієста»), опублікований у 1926 році.

«Прощавай, зброє», поряд в пізнішим романом «По кому б'є дзвін» (1940), справедливо вважається одним з найвищих досягнень Хемінгуея-романіста. Готуючи роман до перевидання в 1948 році, після другої світової війни, автор написав до нього передмову, в якій наголосив на антивоєнному спрямуванні твору:

«Назва книжки — «Прощавай, зброє», а відтоді, як її написано, у світі майже весь час, за винятком хіба трьох років, точаться якісь війни. Дехто не раз казав: «І чого це він так переймається і непокоїться війною?» — але тепер, після 1933 року (тобто після фашистського перевороту в Німеччині. — Ред.), мабуть, усім зрозуміло, що письменник не може не брати до серця безнастанного страхітливого, кривавого, брудного злочину, яким в війна. Бачивши надто багато воєн, я, певно ж, ставлюся до них упереджено, сподіваюсь, що навіть дуже упереджено… Я вважаю, що всі ті, хто хоче нажитися на війні і допомагає її розпалювати, мають бути розстріляні першого ж дня війни довіреними представниками чесних громадян своєї країни, які мусять іти воювати. Автор цієї книжки з великим задоволенням узяв би на себе керівництво таким розстрілом, якби ті, що мусять іти воювати, офіційно уповноважили його на це…»

Повість «Старий і море» (1952) — останній значний твір Хемінгуея, опублікований за його життя. Повість викликала величезний інтерес: лише за два дні було продано понад п'ять мільйонів примірників журналу «Лайф», у якому її вперше надруковано. У 1953 році Хемінгуею присуджено найвищу літературну премію США — премію Пуліцера, а в 1954-му — Нобелівську премію.

Оповідання, включені до однотомника, взято із збірників «Чоловіки без жінок» (1927), «Переможець не бере нічого» (1933) і «П'ята колона» та перші сорок дев'ять оповідань» (1938). Деякі з них друкувалися перед тим у різних журналах, інші вперше побачили світ у згаданих збірниках. Оповідання «Картяр, черниця і радіо» та «Столиця світу» мали в журнальних варіантах інші назви: перше — «Дайте нам рецепт, лікарю», друге — «Роги бика».

У першій публікації «Снігів Кіліманджаро» (журнал «Есквайр», серпень 1936) було вгадано відомого американського письменника Скотта Фіцджеральда і наведено початок одного з його оповідань; та, зважаючи на протест Фіцджеральда, а яким Хемінгуей приятелював, у подальших виданнях він замінив прізвище Фіцджеральда на вигадане ім'я Джуліан (див. стор. 563 нашого видання).

Оповідання «Старий коло мосту», як свідчить сам автор у передмові до збірника «П'ята колона» та перші сорок дев'ять оповідань», передане телеграфом в Барселони в квітні 1938 року. Воно належить до циклу іспанських оповідань письменника, що друкувалися в 1938–1939 роках у періодиці («Викриття», «Метелик і танк», «Ніхто не вмирав!» та ін.). Проте Хемінгуей за життя не включав решти оповідань цього циклу до збірників, вважаючи їх ще не довершеними.

Українською мовою роман «Прощавай, зброє» та повість «Старий і море» перекладено вперше. Оповідання друкувались у збірнику «Сніги Кіліманджаро» та інші новели» (К., «Дніпро», 1968).

Інші українські видання творів Хемінгуея: «П'ята колона» (К., Держлітвидав України, 1957); «За рікою, в затінку дерев» (К., «Радянський письменник», 1961, 1968); «По кому б'є дзвін» (К., «Радянський письменник», 1969); «Весняні потоки» (Львів, «Каменяр», 1970).

ЗМІСТ

Ернест Хемінгуей. Передмова Дмитра Затонського

ПРОЩАВАЙ, ЗБРОЄ. Роман

СТАРИЙ І МОРЕ. Повість

ОПОВІДАННЯ

Непереможений

Десять індіан

Убивці

Півсотні тисяч

Гонка з переслідуванням

Гори як білі слони

Канарка для дочки

Альпійська ідилія

На чужині

А тепер — спати

Ви такі не будете

Батьки й сини

День чекання

Чиста, ясно освітлена місцинка

Світло життя

Картяр, черниця і радіо

Столиця світу

Недовге щастя Френсіса Мекомбера

Сніги Кіліманджаро

Старий коло мосту

Бібліографічна довідка

Примітки

1

Молодший лейтенант… лейтенант… капітан… майор… підполковник… (іт.).

2

Ciao — Чао — італійське фамільярне вітання.

3

Італійський апельсиновий лікер.

4

Signor tenente — Пане лейтенанте (іт.).

5

Граппа — Виноградна горілка.

6

Abbastanza bene — Непогано (іт.).

7

Pas encore — Ще ні (фр.).

8

A rivederci, tenente. — A rivederla. — До побачення, лейтенанте. — До побачення (іт.).

9

ДДС — Добровільна допоміжна служба.

10

Smistimento — Евакуаційний пункт (іт.).

11

Zona di Guerra — Воєнна зона (іт.).

12

Capri bianca — Капрійське біле (вино) (іт.).

13

Берсальєри — Солдати добірного стрілецького корпусу.

14

Evviva l’esercito — Хай живе військо (іт.).

15

Mamma mia! Oh, mamma mia! — Матінко моя! Ой матінко! (іт.).

16

Dio te salve, Maria. Dio te salve, Maria… — Спаси тебе боже, (свята діво) Маріє (іт). — початкові слова католицької молитви.

17

Portaferiti — Санітари (іт.).

18

Ca va bien? — Ca va — Усе добре? — Усе (фр.).

19

Coup de main — Удар (фр.).

20

Gran Sasso D’Italia — Велика скеля Італії — гора Корно, найвища вершина Центральних Апеннін (іт.).

21

Signorino — Паничу (іт.).

22

Ospedale Maggiore — Головний госпіталь (іт.).

23

Capitano Varini — Tenente Enry — Капітан Варіні — лейтенант Енрі (іт.).

24

«Corriere della Sera» — «Вечірній кур'ер» — міланська газета (іт.).

25

Rinaldo Purissimo — Rinaldo Sporchissimo — Рінальдо Найчистіший — Рінальдо Найбрудніший (іт.).

26

Dolce — Солодке (іт.).

27

Alto piano… але не piano — Плоскогір'я (дослівно: висока рівнина), але не рівнина (іт.).

28

Sorella — Сестра (іт.).

29

Viva la Pace! — Хай живе мир! (іт.).

30

Andiamo a casa! — Розходьмося по домівках! (іт.).

31

Гельвеція

1 ... 114 115
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Прощавай, зброє. Старий і море. Оповідання», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Прощавай, зброє. Старий і море. Оповідання"