Книги Українською Мовою » 💙 Пригодницькі книги » Чорний лабіринт. Книга третя 📚 - Українською

Читати книгу - "Чорний лабіринт. Книга третя"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Чорний лабіринт. Книга третя" автора Василь Павлович Січевський. Жанр книги: 💙 Пригодницькі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 113 114 115 ... 118
Перейти на сторінку:
Клацнув вимикачем — і музика урвалася.

— Однак, дорогі гості, — сказав, сідаючи до керма Віллі, — обід не за горами, а нам ще треба оглянути Гліптотеку, Стару і Нову пінакотеки, Фрауенкірхен — собор пізньої готики, збудований у п'ятнадцятому віці. Гадаю, нам краще почати з старої ратуші… Це теж наша реліквія. «Фольксваген» вибрався на магістральну Швайбрюкенштрасе і загубився у потоці машин, що мчали до центру міста. Хвилин за п'ятнадцять уже в'їздили на платну стоянку невеличкої площі міської ратуші. Біллі пішов платити за охорону і сервіс. Ще не всі вийшла з машини, а біля неї вже порались двоє з шлангом і щіткою.

Відійшли кілька кроків. Павло знову ввімкнув приймача й одразу натрапив на хвилю Києва. Над шумом і гомоном площі спливли акорди бандури. Ті двоє, що мили «фольксваген», нашорошили вуха.


Ти течеш віки, Дніпре, серцю милий…

Голоси бандуристів огортали душу, мов подих свіжого вітру. Й постала перед очима Андрія панорама Дніпра-Славути з синіми задніпрянськими лісами на обрії.

Підійшов Віллі й запросив усіх на площу, до гостроверхої башти з курантами, біля якої юрмились туристи. Та в цей час з приймача пролунало: «Увага, говорить Київ! Передаємо відкритий лист Василя Кука до всіх українців, що живуть за кордоном».

Андрій підсилив звук, голос зазвучав чітко:

«Я, Василь Степанович Кук, відомий вам на еміграції як один з колишніх активних членів «Організації українських націоналістів» і як колишній керівник підпільної боротьби в західних областях України, звертаюсь до вас, земляки мої, у якій частині світу ви б не перебували, до якої партії чи групи не належали б. Звертаюсь з цим відкритим листом, в якому маю намір висловити свої думки по деяких актуальних питаннях нашої політичної діяльності на еміграції».

Вони стояли і слухали. Професор і Віллі встигли вже одійти далеченько і махали їм руками, кликали не відставати. Проте голос з приймача не давав не лише їм зрушити з місця, він привернув до себе увагу і тих, двох, що мили машину.

— Фурмане, чуєш? Василь Кук говорить!

— Хіба з того світу говорять? Кука забили більшовики його і жінку.

— Та, їй-право, він! Його голос…

«… Деякі націоналістичні партії за кордоном, щоб посилити свою вагомість в очах імперіалістичних кіл і серед рядової еміграції, ще й зараз покликаються на свої зв'язки з підпіллям на Україні. В своїх пресових органах вони хибно інформують про діяльність підпільних організацій на Україні тощо. Все це свідома брехня»…

— Пропаганда! — вихопилось у того, котрого назвали Фурманом.

«… Я вважаю своїм обов'язком заявити перед лицем всієї української еміграції за кордоном, що вже багато років тому підпілля на Україні не стало…»

— Хто такі?! Хто дозволив?! — кинувся до Павла Фурман. Рвонув з рук приймача, але Андрій заступив хлопця.

— Не руште, добродію, не ваше!

— Ось я зараз поліціянта гукну! Він вам покаже, де ваше, а де наше! Ач, понаїхали… Не думайте, ми ще повернемось! Ще спитаємо!

— Ох, Фурмане, Фурмане, — зітхаючи, промовив напарник, махнув рукою і пішов до роботи. Фурман подався за ним, щось запекло доводячи.

— Що це він такий заповзятий? — спитав Павло.

— Я тобі ще маю розказати і про таких. Їх тут багаго… Вимкни приймача. Ходімо.

Вони рушили до ратуші. Там, серед натовпу туристів на них чекали їхні друзі.

— Ще хвилина — і ви станете свідками надзвичайного турніру. Дивіться туди, на баштовий годинник, — запрошував Віллі.

З башти злетів тихий передзвін курантів. Хвилююче почуття виповнило в цю мить душу Андрія Гаркуші. Ніби знову переживав те, що довелося пережити на цих вулицях, серед чужих людей, під чужинським небом. А серце бралося щемом, гірким болем за тих, кому не пощастило вирватися, хто поліг на цій землі, шукаючи дороги додому.

— Стільки часу спливло, а тут ніби нічого не змінилося, — промовив Франсуа Дервіль. — Ця музика запам'яталася мені ще з сорок п'ятого.

Нехитра мелодія старовинного баварського танцю злетіла з високої, шпилястої башти мюнхенської ратуші й попливла над містом. Сполохані передзвоном курантів, закружляли над баштою голуби. Їх щоразу лякав турнір бронзових рицарів, і вони носилися в блакитній високості, збентежені й трепетні.


1963–1989



Примітки
1

Альфредо Оттавіані (італ. Alfredo Ottaviani; 1890–1979 рр.). Італійський кардинал і ватиканський сановник. Секретар Священної Канцелярії Римської курії з 1959 по 1966 рр.

Ватикан, який вважав комунізм оплотом єретиків, докладав усіх зусиль до того, щоб противитися йому. Одним з найбільш ревних супротивників «червоної загрози» був кардинал Альфредо Оттавіані, останній з інквізиторів, який очолював колишню конгрегацію священної канцелярії. (Тут і далі історико-біографічні примітки — Rem_Karpov)

(обратно) 2

Микола Лебедь (1910–1998) — діяч ОУН, засновник Служби Безпеки ОУН (б). У квітні 1943 року виступив з пропозицією «очистити революційну територію від польського населення» (Волинська різанина). Проведені з його участю етнічні чистки доповнювали цілі нацистів.

На початку 1944 року була арештована і поміщена в концтабір Равенсбрук його дружина Дарина з дворічною донькою, про звільнення яких у березні вдалося домовитися І.Гриньоху. На тих же переговорах була досягнута домовленість про передачу

1 ... 113 114 115 ... 118
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чорний лабіринт. Книга третя», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чорний лабіринт. Книга третя"