Читати книгу - "Секрети родини Бенет 2. У полоні Хаосу, Кері Блек"

Король Еліан уважно спостерігав за нашими обличчями. 

- Залежить від найманця, - зненацька  відповів Майкл. 

- Хіба? - смикнув бровою Еліан. - В простолюдина немає ні магії, ні корони, ні грошей.

- В нього є зброя, - знову взяв на себе відповідь Майкл. 

- Але якщо все вирішує зброя, тоді чому ми вдаємо, що уся влада належить творцям, або ж королю? - Еліан перемістив погляд на мене. - Скажіть Каро, коли Ліліана втратила памʼять, хто винен у цьому? Вона сама? Її наставниця? Організатор? Чи можливо творець?

Його проникливий погляд наче зжерав зсередини. Він хотів в такий спосіб дізнатись правду та чи готовий він до неї?

Я мимохіть глянула на Вівʼєн, її погляд був абсолютно таким же, як і в короля Еліана та я зрозуміла Вівʼєн тут не спроста. 

- Обставини, - врешті відповіла йому.

- Помиляєтесь, - похитав він головою та втратив до мене інтерес, повернувши погляд до Меліни. 

Світловолоса жінка сиділа спокійно без тіні напруги. Здавалось вона зовсім не хвилюється та відчуває себе в безпеці. Схожий погляд був і у Вівʼєн, тільки з нотою допитливості. Викладачка Леслі уважно стежила за нами, я прискіпливо глянула на так звану подругу і в мене підкралася думка, що вона з королем в своєрідному зговорі. 

- Влада існує доки люди вірять в її існування, - промовив Еліан до Меліни та зазирнув у її блакитні очі. - Це фокус. Тінь на стіні. І дуже маленька людина може відкидати дуже велику тінь.

Меліна мʼяко посміхнулась не відводячи погляду від нього:

- Ви кажете, що тінь на стіні справляє враження могутності, але ж час від часу достатньо одного променя світла, щоб вона зникла. Іноді та «маленька людина» забуває, що найстрашніше не тінь, а те, що ховається за нею.

Вона повільно повернула голову в мій бік та злегка нахилилась. 

- Знаєш, - звернулась вона до мене, оминаючи погляд Майкла. - Ті, кого вважають незначними, часто тішаться ілюзією влади. Але врешті-решт, тінь завжди зникає, коли світло падає на щось важливіше. Думаю, ти це розумієш, правда?

Розглядаючи абсолютно спокійне і незворушне обличчя Меліни, я усвідомила, що говорить вона про дорогу нам обом людину. Вона перша пустила стрілу. 

Та чи потрібно мені це?

Ще декілька секунд я уважно добирала слова та лише одне було на думці. Відповісти в її манері. 

- Тінь може зникати, але вона буде повертатись знову і знову. Така вже природа, якби ти не старалась її уникнути, - мовила я та повернула голову до Еліана.

До мене тільки зараз дійшли його слова та в моїй голові, наче вогник спалахнув:

- Влада ж, ваша високість це не лише те, що бачать інші, - зробила театральну паузу, щоб всі почали уважно слухати. - А те, що ти носиш всередині себе. І лише той, хто розуміє цю силу, не залежить від чужих поглядів або світла. Мабуть саме тому ми завжди залишаємось у грі.

Еліан посміхнувся та його татуювання на обличчі на мить стали яскравішими. Схоже йому сподобалась моя відповідь.

- Як і меч сили трьох, - зненацька мовив він. - Чи не так? Меч завжди в грі, - його обличчя сяяло в здогадці. - Я довго думав, хто ж вас та єдина та неповторна, яка володіє наймогутнішою силою. 

- Це ніяк тебе не стосується, - Майкл в відверто грубій формі звернувся до Еліана Дарквуда. - Якщо це через Вільяма, то ти давно хотів його позбутись. Чи  не тому він у вʼязниці зараз? 

- Звісно тому, - посміхнувся король та встав з-за столу, спершись двома руками. - І я вдячний, що ти допоміг його увʼязнити. Тепер Вільяму світять або обмежувачі, або ж довічне увʼязнення, та за будь яких умов він не зможе стати тепер королем, адже він зрадник.

Я повернулась до Майкла та його обличчя було наче крижана стіна.

- Тоді більшого ти просити не можеш, - різко підвівся з місця Майкл. - Я розумію для чого ти викликав нас, Еліане, дізнатись чому ж тут був Хаос і зробив вельми прийнятне заключення. Хаос тут через свою фаворитку, та ти не знаєш хто вона, але при всій повазі, меч сили трьох залишиться недоторканим і нерозгаданим.

Еліан вперше за всю розмову нахмурився. По настрою чоловіків було зрозуміло, що вони обидва розлючені і не готові поступатись.

Король важко видихнув, а потім на його обличчі зʼявилась легка усмішка. 

- Та, кому належить меч сили трьох завтра має зникнути, - мовив твердо він. - Я піклуюсь про свій народ і більше не хочу спостерігати, як в моїй країні творці роблять хаос!

- Але завтра фінал! - стривожено викрикнула я. 

- Я ще не договорив, - різко розвернувся до мене Еліан. - Яна Теренса ви також заберете, я вже дав підсказку вашому королю, що цей студент став демоном, і міри мають бути жорстокі.

- Демоном? - пискнула Меліна. 

- Саме так, - втрутилась Вівʼєн та дістала якусь папку з гербом країни Ваглес. Жовта квітка з білим обрамленням. - Особисто перевірила, що демонської магії в ньому більше ніж магії Смерті.

- Вів? - нахмурила я брови. - Ти працюєш на короля іншої країни?

- Я на нього не працюю, - Вівʼєн повернулась до короля та мʼяко йому посміхнулась. - Ми з ним…