Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Уламки паралелі, Лаванда Різ 📚 - Українською

Читати книгу - "Уламки паралелі, Лаванда Різ"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Уламки паралелі" автора Лаванда Різ. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Уламки паралелі, Лаванда Різ» була написана автором - Лаванда Різ, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі".
Поділитися книгою "Уламки паралелі, Лаванда Різ" в соціальних мережах: 
Від нього складно відірвати погляд. Неймовірно розумний, сильний, швидкий, небезпечний — він дуже схожий на звичайного хлопця, але в ньому немає нічого звичайного. Це повинен був бути безглуздий жарт на день народження, ось тільки паралель нашого світу виявилася зовсім не розіграшем. Вода і здорові жінки тут цінніше за життя, залишки людей протистоять новому виду людських створінь — мутантам. Всі звуть його Павук, дехто його боїться, інші ненавидять, але він зробив для мене неможливе, тому що теж здатний любити ніжно та самовіддано. Але я не згодна з його рішенням...

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 136
Перейти на сторінку:
Глава 1

- Коліне, сьогодні як завжди, о восьмій? Я дуже сподіваюся, - Джойс чуттєво склала губки, запустивши в свої великі виразні очі грайливих чортиків, які завжди так безпрограшно заводили цього молодика. Її очі - стали його ланцюгами , і її жіноча суть хитро вертіла хлопцем, намацавши таку беззаперечну перевагу.

- Ні, кицька, сьогодні я клятвено обіцяв батькам залишитися на сімейну вечерю, - пробурмотів Колін , блукаючи губами по її шкірі . - До нас приїжджає рідня з Небраски , з маленького містечка під назвою Фрімонт. І я змушений віддати борг родинним зв'язкам, інакше мої напружені стосунки з батьком, опиняться на критичному рубежі, а це може позначитися на моїх майбутніх перспективах. А так як я розраховую, що наше з тобою майбутнє перетнеться, отже, тобі теж вигідно, щоб я був слухняним хлопчиком.

- Ти занадто багато базікаєш, знаєш про це? - Джойс не упустила шансу наочно виявити свою образу.

- Сподіваюся, це мій єдиний недолік? - самовдоволено посміхнувся Колін.

О так, не дивлячись на свою слабкість до жіночої статі , Колін Паркер добре знав собі ціну, і саме це викликало  зарозумілість, яка подобалася дівчатам найбільше , плюс татів завод, крута тачка і ніде правди діти - не обділена природою зовнішність.

 Його батько особисто відправився в аеропорт, зустрічати гостей.

Фредерік Паркер поважав і по-братськи віддано любив свою сестру. Горду, часом надмірно принципову, прямолінійну, сувору, пуританського виховання жінку.

А ось Колін, м'яко кажучи, рідну тітку недолюблював . Вони з матір'ю повинні були чекати і готуватися до прийому.

- Коліне, дорогий, зроби обличчя привітніше, прошу тебе.

- Я тренуюся, мамо, - хитнув він головою. - Але коли я уявляю собі обличчя тітоньки Мері - у мене зводить вилиці. ... Вони до нас надовго?

- На два тижні, - посміхнулася Лізбетт, передбачаючи реакцію сина. На що Колін дійсно, з приреченим трагізмом закотив очі.

- Ти й так з татовою ріднею не бачився вже років п'ять, так що потерпиш! - ствердно кинула вона, закінчуючи чаклувати над сервіровкою столу.

Колін захоплювався талантом своєї матері, адже вона вміла емоційно перетворюватися за своїм бажанням, розігрувати різні ролі, приміряючи маски прямо на ходу .

Ось і зараз - вологі очі, щира привітна посмішка, розчинена гостинність і радість в повній мірі! Але Колін знав, що його мати ненавиділа химерну, мало що не стерильну зовицю.

Просто Лізбетт була віртуозом в різних відносинах, вона багато і продуктивно працювала з людьми, і знала про деякі дієві підходи до складних особистостей, а от Колін як не старався, кислу міну з обличчя так і не зміг стерти. Тому і дивився в більшій мірі собі під ноги, чекаючи, коли підійде його черга обмінюватися обіймами з родичами.

- Ну , а ось і Колін. Правда, хлопчина підріс? - з іронією, що свідчила про його піднесений настрій, сказав Фредерік, киваючи сестрі, яка в цей час прискіпливо оглядала Коліна з ніг до голови.

- Йому вже двадцять, а він одягнений немов підліток хуліган. Ти в цьому віці вже носив пристойні чоловічі костюми! - сухо зауважила Мері скрипучим і не приємним голосом . – Здрастуй, племінник. І будь люб'язний зніми цей сором, тому що за стіл варто сідати в належному одязі , а не в страшній майці з капюшоном .

Йому дорого давалася його витримка, але Колін все ж завбачливо прикусив язика, стримавшись від власного коментаря. Натягнуто посміхнувшись він незграбно обійнявся з тітонькою.

І тут його погляд випадково натрапив на інший - з-за спини тітки Мері на нього дивилися глузливі дівочі очі. Дівчина стояла позаду, ледве стримуючи усмішку.

Як же йому були знайомі ці милі риси! Біляве волосся, великі сіро-зелені очі, кирпатий носик, який вона так завжди любила войовничо задирати в дитинстві, але ось тільки на нього тепер дивилася не дівчисько підліток, а приваблива до нестями дівчина.

У Коліна навіть дух перехопило:

- Саро?! - здивовано вимовив він, мало не відставивши тітоньку Мері в сторону. - Побий мене грім! ... Твою ж мати!

- Це ще що таке ?! - зойкнула тітка Мері, одночасно з застережливим покахикуванням батька.

- Пробач, тітко, але Сара так ... округлилася, я хотів сказати стала справжньою жінкою, тобто стала дорослою , - тут же схаменувся Колін , заїкаючись під убивчим поглядом тітки .

- Привіт, кузене! - м'яко посміхнулася дівчина , заговоривши чарівним мелодійним голосом . - А ось ти базікало нітрохи не змінився!

- Та вже, деякі речі в цьому світі залишаються незмінними - ідіоти, податки, і ..., - Колін покосився в бік тітки, яка віддалялася до будинку, - твоя мама! - додав він. - Ну, йди до мене! - і підхопивши Сару, він почав радісно кружляти її на місці. - Я такий радий бачити тебе, сестричко! Кузино ти супер! Заради цього навіть варто було пережити зустріч з мегерою!

- Гаразд заливати, компліменти з вуст такого ловеласа як ти дуже сумнівні ! - розсміялася вона грудним сміхом, поправляючи волосся.

- Ну ось, ти вже стаєш схожою на свою матусю, - пробурчав Колін. - Ти ж цього не зробиш, Сара? Ти ж на боці людства? До сих пір не можу зрозуміти, як у такої жінки вийшла така дочка ?!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 136
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Уламки паралелі, Лаванда Різ», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Уламки паралелі, Лаванда Різ"