Читати книгу - "Уламки паралелі, Лаванда Різ"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Колін, мама не така страшна, який ти її собі уявив, - заперечила Сара, крокуючи поруч з ним під руку.
- А де твої батько та брат? Мене, до речі , завжди пробирало до тремтіння, коли на їхньому прикладі я щоразу переконувався наскільки людська істота піддається дресируванню і що з них зробила твоя мама, але все ж цікаво було б побачитися з цими бідолахами ще разок .
- Джек і тато залишилися вдома.
- Ото ж бо вони відірвуться. Хоча навряд чи ризикнуть, - засумнівавшись, з іронією похитав головою Колін, посміхаючись. - Будуть жалібно вити, сумуючи за монстром. Пробач! - вигукнув він, коли Сара , жартома, але все ж відчутно, штовхнула його ліктем в бік.
- Який же ти все-таки дурило!
За вечерею Колін щосили намагався дотримуватися усіх правил пристойності, аби тільки не дратувати тітку і не псувати собі настрій який піднісся тільки лише завдяки присутності кузини. Тому він більшою мірою мовчав, мріючи коли, нарешті, можна буде під слушним приводом втекти з їдальні, плануючи поспілкуватися з Сарою в іншій більш розслаблюючій атмосфері.
- Вечеря була просто чудова, а от дорога стомлююча, - відклавши в сторону серветку як сигнал закінчення трапези , вимовила Мері. - Мабуть, пора відпочити і раніше лягти в ліжко. Саро, тебе це теж стосується, - вона нагородила дочку одним зі своїх багатозначних важких поглядів.
Фредерік та Колін одночасно піднялися з нею з-за столу, а Лізбетт проводила Мері та Сару до їхніх кімнат.
Але тітонька Мері не вляглася до тих пір, поки не упевнилася, що її дочка благополучно заснула .
Прекрасно пам'ятаючи про цю її нестерпну примху, весь цей час Колін чекав в коридорі, сховавшись за рогом. Дочекавшись поки і в кімнаті тітоньки нарешті згасло світло - він тихенько, навшпиньках, пробрався в спальню до кузини , завмираючи при кожному скрипі. Вони багато разів робили подібний фокус в дитинстві, і набагато пізніше, коли їм було вже по п'ятнадцять, обводячи пильну місіс Флемінг навколо пальця.
Забравшись з головою до сестри під ковдру, Колін увімкнув ліхтарик. І вони обидва тут же одночасно затряслися від сміху, намагаючись стримуватися, щоб звуки не рознесли по кімнаті.
- Я так і знала, що ти не витримаєш і прийдеш!
- Це ж ідіотизм, Саро, - видавив Колін. - Ми двоє дорослих, повнолітніх людей ховаємося під ковдрою від буркотливої карги, як семирічні діти, які так чинять , розглядаючи потай від дорослих картинки з голими тітоньками і дядечками. Чому ми не можемо нормально відкрито поспілкуватися ?!
- Мама вважає, що таким чином, вона піклується, роблячи для мене як краще - мовляв дитина втомилася, потрібно вкладатися вчасно і все таке, залізні розпорядки дня. Звичайно, я вже не підліток і я дійсно втомилася, але тільки втомилася боротися з нею. Зате тепер я стала розумніше, хитріше, навчилася вести підпільне подвійне життя, одне для себе, інше для неї. І я остаточно припинила бунтувати, коли дізналася, що мама хвора, мені стало її дуже шкода , - важко зітхнула дівчина. - Не хочу зайвий раз хвилювати і турбувати її. Ти ж знаєш, батьків не обирають, і я по-своєму її люблю. Невідомо скільки їй ще залишилося, діагнози лікарів невтішні.
- Я звичайно теж їй щиро співчуваю, але тітонька чомусь вперто вважає, що спілкування зі мною тобі тільки шкодить, бачте я навчу тебе поганому! - кажучи про співчуття, в голосі Коліна проте чувся лише сарказм .
- Ще б пак, у мами були всі підстави. Особливо після того, як вона заскочила нас на горищі шість років тому, коли ти вчив мене цілуватися по-дорослому, - розсміялася Сара.
- Було прикольно! Ми ж дуріли, - затремтів Колін, згадавши той випадок. - Тільки ось боюся, що на тому епізоді твої знання про протилежну стать і обмежилися.
- Який же ти дурень, у мене, між іншим, були хлопці, братику.
- Скільки? Ну, назви цифру, давай, - жартівливо підчепив її Колін.
- Два з половиною.
- Саро, ти мене лякаєш! Два з половиною? Ти що збирала їх по частинах? Врахуй , трупи, які ви розчленовуєте на своєму медичному факультеті - не рахуються!
- Ти все-таки кретине, Колін Паркер, - поблажливо посміхаючись, похитала вона головою. - Мої останні відносини , між іншим, були досить серйозними , я відчувала себе закоханою, і навіть збиралася вийти заміж. Ось так.
- А потім цей нещасний познайомився з твоєю мамою - і його здуло вітром?
- Ні, не так. Тайлер не був особисто знайомий з моїми, багато чув, але це його не лякало, я думала представити їх один одному пізніше , коли вже все трапиться. Ми з ним запланували дату весілля, купили обручки, але парубочий вечір Тайлера виявився фатальним для наших відносин. Класичний випадок - я заскочила його з іншою. Напевно, я не досить його кохала, щоб пробачити подібне , тому наш роман закінчився сумно, залишивши після себе паршиву оскому.
- Може, це і на краще? Ти не зв'язалася з негідним тебе дурнем і врятувала свою маму від удару, який з нею неодмінно б трапився, дізнайся вона, що ти нишком вискочила заміж, - іронічно протягнув Колін , заворожено вдивляючись в обличчя дівчини . - Ти стала справжньою красунею, Сара Флемінг, послухай поради компетентного в цьому хлопця - не поспішай влазити в цю шлюбну кабалу, в житті ще стільки прекрасного. А ще завтра у когось день народження! Я все пам'ятаю, не такий вже я кретин. Щоб ти хотіла отримати в подарунок?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Уламки паралелі, Лаванда Різ», після закриття браузера.