Читати книгу - "Теорія розмежування складів злочинів"

№ 12. — С. 3–63. — С. 3–28; Бикеев И.И. О понятии объекта преступления и множественнгости таких объектов / И.И. Бикеев // Системность в уголовном праве. Материалы II Российского Конгресса уголовного права (31 мая — 1 июня 2007 г.). — М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. — С. 62–65; Винокуров В.Н. Объект преступления: теория, законодательство, практика / В.Н. Винокуров. — М.: Юрлитинформ, 2010. — 224 с. — C. 4-92; Музика А.А. Відповідальність за злочини у сфері обігу наркотичних засобів / А.А. Музика. — К.: Логос, 1998. — С. 23, 25–26; Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. — М.: Норма, 2001. — 208 с.; Трубников В.М. Нове універсальне поняття об'єкта злочину / В.М.Трубников // Наука і правоохорона. — 2009. — № 1–2. — С. 85–89; Фесенко Є.В. Злочини проти здоров’я населення та системи заходів з його охорони / Є.В. Фесенко. — К.: Атіка, 2004. — 280 с. — С. 38–87. ">[670]. Достатня увага приділяється тій ролі, яку виконує об’єкт складу злочину у кримінально-правовій кваліфікації[671]. Водночас, значення об’єкта складу злочину у розмежуванні складів злочинів виокремлюється не у всіх працях. В роботах, де серед інших проблем кримінально-правової кваліфікації та застосування кримінального закону, досліджується й розмежування складів злочинів, як правило, виділяють структурну частину, присвячену розмежуванню за об’єктом складу злочину[672], або, принаймні, цей аспект розмежування є предметом аналізу[673]. Але, наприклад, С.А Тарарухін, структурна частина монографії якого, має назву: «Розмежування одиничних злочинів за об’єктивними ознаками», досліджує в ній кваліфікаційне значення цього елемента складу злочину, а значення об’єкта саме для розмежування розглядає фрагментарно. Ніхто з авторів, які аналізували розмежування складів злочинів під кутом зору значення в ньому об’єкта, не уточнював, розглядають вони загалом значення об’єкта як елемента складу злочину, чи аналізують значення конкретних видів та ознак об’єкта.

Стосовно значення у розмежуванні складів злочинів об’єкта і його атрибута — предмета для розмежування конкретних складів злочинів, то автори в основному оминають це питання. Майже не можливо знайти аналізу ролі об’єкта в розмежуванні складів злочинів у авторефератах дисертацій та монографіях, предметом дослідження в яких є конкретні склади злочинів. На це звертається увага лише в окремих працях[674]. Але, наприклад, М.Г. Армановим це робиться лише на рівні постановки проблеми у назві статті. Як можна сподіватися з назви статті М.Г. Арманова у ній мова має йти про значення додаткового об’єкта примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань для розмежування цього складу злочину з іншими складами злочинів. У тексті ж статті це значення не розкрите. Констатуючи, що «основним безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 129 КК України є психічна недоторканність особи», а склад злочину, що міститься у ст. 355 КК України має основний і додатковий об’єкти, «додатковим безпосереднім об’єктом є психічна недоторканність, життя та здоров’я особи», М.Г. Арманов робить висновок, що «відмежування ст. 129 та ч. 2 ст. 355