Книги Українською Мовою » 💛 Міське фентезі » Хімера, Julia Shperova 📚 - Українською

Читати книгу - "Хімера, Julia Shperova"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Хімера" автора Julia Shperova. Жанр книги: 💛 Міське фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 115 116 117 ... 134
Перейти на сторінку:

Містер Хейз намацав пульс хлопця, що стрімко білів, і заглянув тому в обличчя.

- Твої очі, вони почорніли, цілком.

Джеймс стиснув зуби і спробував відігнати слабкість. Перед очима знову затанцювали нулики. Він хотів сказати, що зараз все пройде, але лише глибше провалився у чорноту.

~~~

- Я думаю, ні, я впевнений, що це прояв його хімерності. Я нічого подібного у житті не бачив.

Мартін Лютом стояв над юнаком, що приходив до тями. Він бачив, як світліли білки його очей, поки зовсім не побіліли. І Хейз це бачив.

Він точно не немертвий, Мартін перевіряв, а значить, його висновки, як і висновки Вільяма, абсолютно вірні.

- Краще б ти був немертвим, - прошепотів Лютом майже беззвучно, але Хейз почув і кивнув.

- Про що ви говорили, Вільяме? Коли йому стало зле?

- Ми закінчили заняття і я розповідав Джеймсу про те, що поки не можу перевірити, чи він справді є хімерою. Він запитав, чи вважаю я, що він може бути небезпечним і я не встиг відповісти, як він побілів і впав. Це все, Мартіне.

Лютом шумно видихнув. Цього було мало, але все ж таки у нього було одне припущення. Він перевірив пульс Джеймса.

- Це тільки теорія, звичайно, - зауважив Хейз, - але я думаю, коли йому страшно, коли він хвилюється, його емоції буквально виходять з-під контролю і тому очі темніють. Не певен чи це та сама Темрява що живе у створіннях сутінку, але цілком може статися, що це один із проявів його сутності.

Лютом підняв очі до стелі і безсило похитав головою.

- Ми майже нічого не знаємо про хімер і можемо лише гадати.

Маг і горгулья озирнулися, наче боялися виявити, що за ними стежать.

- Ти не знайшов нічого нового? В архівах Ради зовсім пусто? Навіть із допуском від Голови?

Мартін похитав головою.

- Вони просто вдали, що дали мені допуски. Я отримав кілька папірців з датами, які мені нічим не допомогли, і на цьому все. І ні слова про хімер чи про родину хлопця.

- Що за папірці?

- Надішлю тобі, подивишся, може знайдеш що-небудь.

Хейз кивнув головою.

- Ти шукав ще десь?

Лютом уважно глянув на Хейза. Той і бровою не звів. 

- Я не думаю, що варто запитувати у Ради про те, про що, судячи з усього, ніхто не повинен знати, Вільяме. Потрібно діяти обережніше. Нам не потрібні зайві питання? Не потрібні.

- Про що ти?

- Я хочу знову розпитати Колтона, ніби ненароком. Не думаю, що він доповідатиме Голові.

- Звідки така впевненість? Ти вже намагався діяти через нього і нічого не вийшло.

- Тоді я був з Олексієм. Гадаю, це могло стримати друїда від відвертості. До того ж, він не розповів Картеру про запит, що я подавав раніше. Про Книгу Сущого. Так, допомогти з пошуками Колтон не зміг, але Голова нічого про цей пошук не дізнався. Є шанс, що ми домовимося. Якщо хімер справді вбивали раніше, я не хочу, щоб наш єдиний шанс дізнатися всю правду передчасно вирушив на той світ.

Лютом осікся, помітивши, що Джеймс розплющив очі, намагаючись зорієнтуватися. Він схилився над хлопцем і підбадьорливо стис його передпліччя.

- Все гаразд, Джеймсе. Ти в порядку.

- Що трапилося? - пробурмотів юнак, замружившись на кілька секунд. - Де це ми?

- У моїй лабораторії, - відповів містер Хейз. - Ти все ще у Філоматі. Ти вирішив прилягти відпочти на десь півтори години, - посміхнувся він і Джеймс сів на лабораторному столі. Його трохи нудило. Він осушив склянку з водою, яку йому подали і з полегшенням видихнув.

- Отже, все гаразд?

Лютом не зміг усміхнутися у відповідь. Він улаштувався на високому стільці навпроти Джеймса. Ідеальний костюм Мартіна, ретельно укладене волосся, пряма постава і серйозний спокійний погляд - тієї миті все це не допомагало горгулу здаватися абсолютно невимушеним, і він відчував це.

- Геть кепсько. Ми, як і Френсіс раніше, щойно бачили, як твої очі змінюють колір, чорніють. Я не знаю жодної причини для цього, тільки якщо ти не один із Темряви. Але ти не немертвий, ти жива людина.

Мартін забарився лише на мить, перш ніж продовжити.

- Твої напади частішають і, безумовно, ведуть до чогось. Але ти цілком здоровий. Залишається лише одне пояснення: твої чорні очі натякають на проблеми з твоєю сутністю, що рветься назовні.

Джеймс завмер, боячись поворухнутися.

- Що ж мені робити?

- Гарне питання, Джеймсе. Я теж дуже хотів би знати, - Лютом зустрівся поглядом з Хейзом і знову глянув у широко розплющені очі Джеймса.

~~~

Джеймс опинився вдома лише пізно ввечері. Він сухо подякував Френкові за те, що той забезпечив йому алібі: Стівену піднесли історію, в якій Джеймс провів пів дня на тренуванні, і Френк охоче підтвердив цю версію.

1 ... 115 116 117 ... 134
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хімера, Julia Shperova», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Хімера, Julia Shperova"