Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Комунізм та дилеми національного визволення: Національний комунізм у радянській Україні 1918-1933 📚 - Українською

Читати книгу - "Комунізм та дилеми національного визволення: Національний комунізм у радянській Україні 1918-1933"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Комунізм та дилеми національного визволення: Національний комунізм у радянській Україні 1918-1933" автора Джеймс Мейс. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 116 117 118 ... 139
Перейти на сторінку:
що дев’ять десятих їхніх повноважень слід повернути національним республікам. Див. у Двенадцатый съезд РКП(б). 17–25 апреля 1923 г. Стенографический отчет. Москва : Политиздат, 1968. С. 573.

289

У Леніна йдеться про «федерацію», але Автор ототожнює «автономію» і «федерацію», тобто поняття, які для більшовиків ще з дореволюційних часів засадниче різнилися. І якщо формальне визнання необхідності федерації було для більшовиків вимушеним кроком, то національно-культурну автономію як метод вирішення національного питання вони пропонували задовго до революції. — Прим. наук. ред.

290

«Федерація є перехідною формою до повної єдності трудящих різних націй. Федерація вже на практиці показала свою доцільність як у ставленні РСФРР до інших радянських республік (угорської, фінської, латвійської в минулому, азербайджанської, української в теперішньому), так і всередині РСФРР до національностей, які раніше не мали ані державного існування, ані автономії (наприклад, Башкирська та Татарська автономні республіки в РСФРР, створені в 1919 та 1920 роках». Див. у : Ленин, В. И. Тезисы ко II Конгрессу Коммунистического Интернационала. ПСС. Т. 41. С. 164.

291

Скрипник, М. Статті й промови з національного питання. Мюнхен: Сучасність, 1974. С. 21.

292

Кошелівець, Іван. Микола Скрипник. Мюнхен : Сучасність, 1972. С. 86–87.

293

Микола Попов не був на той час секретарем ЦК КП(б)У, однак справді працював у Секретаріаті ЦК КП(б)У. — Прим. наук. ред.

294

Dmytryshyn. Moscow and the Ukraine. 1919–1953. Pp. 57–60.

295

Текст резолюції в: Двенадцатый съезд РКП(б). 17–25 апреля 1925 г. Стенографический отчет. Москва: Политиздат, 1968. С. 57–60.

296

Там само. С. 573.

297

Часто помилково вказувалося, що укапісти були останніми легальними опонентами більшовиків в УСРР. Проте була і Єврейська комуністична робітнича партія (Поалей-Ціон), що мала дозвіл на легальне існування як небільшовицька політична організація до 1928 року. Детальнішу інформацію про цю групу див. у: Gurevitz, Baruch. National Communism in the Soviet Union, 1918–1928. Pittsburg, 1980. Pp. 42–64; 94–109.

298

У праці Христюка, на яку посилається Автор, говориться про те, що Організаційний комітет — справа рук харківського осередку УСДРП. Названа газета — теж харківська. — Прим. наук. ред.

299

Христюк, Павло. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917–1920 рр.: [у 4 т.]. Укр. соціол. ін-т. [Відень], 1922. Т. 4. С. 49–56, 69–73; Чирко, В. А. Крах ідеології та політики націоналістичної партії укапістів. Український історичний журнал. 1968. № 12. С. 24–27.

300

Створений на початку квітня 1919 р. у м. Сквирі Всеукрревком очолив Антін Драгомирецький, а Юрію Мазуренку доручалося військове командування. — Прим. наук. ред.

301

Текст цього ультиматуму є у: Винниченко, Володимир. Відродження нації. (історія укр. революції [марець 1917 р. — груд. 1919 р.]). Київ ; Відень : Дзвін, 1920. Ч. 3. С. 346–347.

302

Там само. Т. 3. С. 347.

303

Равич-Черкасский, Моисей. История коммунистической партии (б-ов) Украины. Харьков : Государственное издательство Украины, 1923. С. 142–143.

304

Проґрама Української Комуністичної Партії. Відень ; Київ, 1920. Окрім цієї версії, опублікованої закордонною групою УКП Винниченка, у Києві було видруковано попередню версію в друкарні «Червоного прапора». Хоча нумерація сторінок різна, текст ідентичний. — Прим. наук. ред.

305

Мається на увазі «майбутньої КП(б)У», бо КП(б)У було утворено в липні 1918 року. — Прим. наук. ред.

306

Меморандум Української Комуністичної Партії Конгресові III Комуністичного Інтернаціоналу. Відень — Київ, 1920. С. 3–17.

307

Там само. С. 18–22.

308

Там само. С. 22–23.

309

Там само. С. 33–36.

310

Куличенко, М. И. Борьба Коммунистической партии за решение национального вопроса в 1918–1920 годах. Харьков, 1963. С. 429.

311

Цю ідею Винниченко висловив у серпні 1919 року в чернетці свого незавершеного памфлету: «Тепер нам неможливо побудувати українську державність власними силами». У: Архів Володимира Винниченка, Українська академія мистецтв і наук у США, група документів 3, частина 1, 2, папка К2е, с. 3. У цьому самому документі зазначається, що «поразка більшовиків є поразкою української державності та українських трудящих».

312

Цю тезу Винниченко розвиває у своїй праці: Винниченко, В. Українська державність. Відень ; Київ, 1920. 32 с.

313

Чирко, В. А. Крах ідеології та політики націоналістичної партії укапістів. Український історичний журнал. 1968. № 12. С. 28–35. Костюк, Григорій. Володимир Винниченко та його доба : дослідження, критика, полеміка. Нью-Йорк, 1980. С. 49–50.

314

Це помилкове твердження. На ці посади Винниченко отримав призначення у вересні 1920 року. У червні тривав пошук місця для нього в управлінській системі радянської України, зокрема лунала пропозиція призначити його керівником Наркомату військових справ. Хронологію перебування Винниченка в Україні точно викладено в книзі Григорія Костюка, яку цитує Автор. — Прим. наук. ред.

315

Костюк, Григорій. Володимир Винниченко та його доба : дослідження, критика, полеміка. Нью-Йорк, 1980. С. 49–56, 210–225; Czajkowskyj, Melanie. Volodymyr Vynnychenko and His Mission to Moscow and Kharkiv. Journal of Ukrainian Graduate Studies. № 5. 1978. Pp. 6–24.

316

Архів Володимира Винниченка. Група 3. Частина 1, 2. Папка К5Ь. 2. «Недокладная записка, а письмо ЦК РКП».

317

Чирко, В. А. Крах ідеології та політики націоналістичної партії укапістів. Український історичний журнал. 1968. № 12. С. 28–35.

318

Укапістський памфлет засуджував резолюцію IV Всеукраїнського з’їзду рад саме такими термінами. Левинський, В. Єдина неділима совітська Росія? Відень ; Київ, 1921. Бібліотека «Нової Доби». № 30.

319

Цитовано в: Галаган, М. Ліквідація У.К.П. Нова Україна. 1925. № 4. С. 33–34.

320

Там само. С. 32.

321

Очолив комісію фінський комуніст Отто Куусінен. Позицію УКП викладали Антін Драгомирецький та Андрій Річицький, КП(б)У — Микола Скрипник, Олександр Шумський та Микола Попов. У триденному обговоренні взяли участь і двоє представників

1 ... 116 117 118 ... 139
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Комунізм та дилеми національного визволення: Національний комунізм у радянській Україні 1918-1933», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Комунізм та дилеми національного визволення: Національний комунізм у радянській Україні 1918-1933"