Читати книгу - ""Опальна принцеса". В пошуках Дракона, Олена Гриб"

– Тобі не потрібна ця інформація, Аню. Чесне слово, так буде краще.

«А ми вже на «ти»? Чи це заради достовірності моменту?» – я злегка відхилилася, даючи собі простір для роздумів і відступу.

– Ви навчились правильно вимовляти моє ім’я? – прошепотіла переривчасто. – Як мило!

Гарячий подих Рікадора обпік щоку. Він стиснув мене міцніше, ніби боячись, що я відкину всі домовленості і втечу. Торкнувся губами скроні і нахилився до самого вуха, пройшовся легкою щетиною по шкірі:

– Даремно ти це затіяла… Тепер все ускладниться. Значно ускладниться! Але що б я не сказав завтра, знай: це не твоя провина.

Біля дверей стукнуло. Я злякано обернулася на гучний звук і відчула, що Рікадор теж глянув у той бік. Наступної миті нас засліпив спалах. Впевнена, знімок був досить вдалим, оскільки Грас помчав з апаратурою геть, не піднімаючи очей.

Ну а потім з’явилася Роксі, з несамовитим криком відірвала мене від шаєра і виштовхала в коридор.

– За що, Єдиний?! Чим тебе роздратував наш рід?! – простогнала, зачиняючи двері.

Я припустила, що про підставу вона не знає, і розсудливо відійшла осторонь, щоб не заважати їхнім сімейним справам. «Осторонь», до речі, вже стояв Кано.