Читати книгу - "Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Хто той ящір? — майже пошепки поцікавився коханий, відчуваю, що йому цікаво, але при цьому він злиться.
— Цього ящера крилатого звуть Стів. Старшокурсник, ти міг бачити його на змаганнях. Сьогодні почав чіплятися.
Пом'яни біса він і з'явиться, поки що правда, побічно. Мені зателефонували з академії і з наїздом поцікавилися, на якій підставі я покинула її? І типу якщо не повернуся найближчої години, у мене будуть проблеми.
— Чого? — видала я, коли представник з адміністрації відключився. Миттю набрала магістра Яліна — Добрий вечір, можна запитання?
— Ну, чого тобі, тільки не кажи, що вам там нудно гуляти? Привіт, хлопчики.
— Я хотіла уточнити адміністративне питання щодо центральної академії, може, щось пропустила. Загалом, я повинна була брати дозвіл, щоб піти на вихідних?
— З якого? Ні, звісно. Хм, цей гад крилатий до тебе клинчаки намагається підбивати. Моя тобі порада, скрути його в баранячий вузол і відпинай так, щоб більше не захотів до тебе наближатися. От тільки в ліс до нечисті цього не закидай, не оцінить і особливо його рідня. І якщо що повертайся, хлопчикам тут нудно без тебе.
— Яким саме хлопчикам? — вклинився Алекс.
— Гаразд, не тільки хлопчикам, моєму виводку нудно без Лії. Її однокурсники не хочуть із ними грати в догонялки і банально шарахаються, навіть дочок. Гор, у вас який вік дітвори?
— Старшому тридцять два, молодшому ще року немає.
— Ех, маленькі ще, але можуть зайняти моїх дівчаток. Із задоволенням поняньчать молодших.
— У мене ще племінники є, — нагадала магістрові та друзям — у фортеці носилися дружним натовпом.
— Було б чудово збирати дітей в одному місці, — сказала дружина Гора. — Їм буде весело.
— Це точно, головне із закритою територією.
Усі одразу подивилися на Гора.
— Що? Та годі?! — здався він, дивлячись на промовисті погляди друзів. — Ну гаразд, отже в мене всі тусуються. І паркан у наявності.
— Я напишу братам? — запитала в чоловіка.
— Так, буде весело.
— Вони добре один одного займають.
Брати відписалися одразу. Вони були за будь—який кіпіш, окрім голодування. Так і написали і дописали, що завтра приведуть усіх діток.
— Ем, Ліє, я якось забув, скільки років племінникам?
— Від десяти до дев'ятнадцяти вже. Але старші високі й здаються старшими. Дітей магістра вони натовпом вимотували і ті при них не ризикують перетворюватися. Хм, тільки Тимці п'ятдесят, а його сестричкам по двадцять і вісімнадцять. Напишу дідусеві, нехай теж приводить, і тоді, напевно, Надія буде, заодно допоможе за цим угрупованням наглядати й відловлювати. Ще не передумав? — запитала в Гора з прищуром.
— Ні, — зітхнув хлопець.
— Що робитимеш зі Стівом? — запитав Дік.
— Сьогодні вже нічого. Якщо діставатимуть, повернуся в рідну академію. Сьогодні і найближчі два дні я гуляю.
Друзі Алекса усміхнулися і відправили нас на побачення, а самі почали дітей по домівках збирати. Ми погуляли тут же вулицею і пішли додому до Алекса. Його будинок поки що нагадував барліг холостяка, незайманий жіночою рукою.
— Можна я в тебе залишуся?
У коханого зіниці збільшилися і він шумно ковтнув.
— Я кваплю події?
— Швидше я намагаюся стримувати себе і не закинути тебе на плече.
Тихо розсміялася і поцілувала в підборіддя. Я сама не знала, чи варто нам уже переходити до ліжка, чи ще рано.
— Якщо вирішиш закинути на плече, я опиратися не буду.
Він задоволено посміхнувся і обійняв мене, ми стояли цілувалися, і просто мліли від того, що зараз разом і можемо торкнутися одне одного. Обидва здригнулися, коли в Алекса завібрував телефон. Він тихо вилаявся і відповів на дзвінок.
— Мені на роботу потрібно їхати. Відчуваю, хлопці будуть не в захваті від нічного виїзду.
— Щось сталося?
— Вбивство. Залишайся у мене. Можливо є їжа в холодильнику.
— Я знаю, де замовити продукти і є цілодобова доставка.
Поцілувала коханого, і він швидко пішов на вулицю. Почула, як його окликнув Дік і він сів до нього в машину. Одразу перевірила холодильник, тут миші навіть не заводилися. У ньому був десяток яєць і якийсь пліснявий хліб.
Одразу знайшла домашній планшет коханого і замовила доставку продуктів на найближчий час, а потім зайнялася готуванням. Алекс прийшов після другої ночі голодний, брудний і злий. Щоправда, настрій у нього миттю покращився, коли він побачив мене і почув запах моєї фірмової картоплі з курочкою.
— Ти не повіриш, тільки п'ять хвилин тому вимкнула духовку.
Він хотів мене поцілувати, але я його жестом зупинила.
— Я, звісно, після болота в лісі фігово виглядала, тому раджу відмиватися особливо ретельно. І не знаю, в якому болоті ти лазив, але перевір, що під шкіру нічого не забралося. А то дрібних паразитів потім вирізати боляче і гидко.
Коханий прийшов через півгодини ідеально чистий і сухий. Швидко проковтнув дві порції картоплі і потягнув мене в ліжко спати. Я ніби ні на що й не розраховувала, бачачи, який він втомлений. Але провести разом ніч у ліжку і прокидатися поруч із ним, це було дуже незвично, ново і шалено приємно.
— Доброго ранку, — проворкували мені в район шиї і міцно притиснули до себе спиною. — Давай, просто полежимо?
А я лежу і відчуваю його збудження своєю попою. Мене ніжно цілують і руки поводяться занадто пристойно. Повернутися мені не дають, дихати починає прискорено.
— Сонечко моє квапливе, якщо не хочеш, щоб твій і мій перший раз був зовсім не романтичним, а технічною розрядкою, то не ворушись. У хлопчиків, як би з ранку, завжди бойова готовність, незалежно від того, що було вночі.
— Врахую, — муркотнула тихо.
Почули, як унизу грюкнули двері.
— Гей, молодь, я йду до вас, — голосно крикнув старший брат.
Я кулею вилетіла з ліжка, Алекс також швидко вискочив і став одягатися.
— Я його покусаю.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова», після закриття браузера.