Читати книгу - "Твій на місяць, Анастасія Соловйова"

— Все добре? — шепоче на вухо Рома.

— О так, тепер все чудово. Ми впоралися.

В обіймах коханого спостерігаю за весіллям найкращої подруги. Основна дія відбувається на дерев'яному містку біля штучного водоймища.

Данило вимовляє клятву голосом, що зривається. Ксюша, скидаючи сльози з обличчя, освідчується йому в любові та вірності, жартує про настільні ігри, обіцяє завжди підтримувати, бути разом у горі та в радості.

Ведучий простягає обручки — і вони зісковзують з підставки і падають на міст, котяться по шорсткій поверхні і зупиняються за кілька сантиметрів від краю. Ксюха починає нестримно сміятися, Данило посміхається і піднімає обручки, які дивом не впали у воду. Звучить музика з "Ла-Ла Ленда" — церемонія закінчена. Кидаюся на Ксю з обіймами.

— Це жесть якась, а не весілля, — регоче подруга.

— Тобі терміново треба випити!

Данила відкриває пляшку шампанського, а потім наливає Ксю повний келих пінного напою. Подруга з насолодою робить великий ковток.

— Фух, тепер можна жити, — радісно волає вона.

Гості поглинають закуски, грає рок-музика. Катя знаходить спільну мову з другом Данила, мило червоніє і кидає на чоловіка захоплені погляди. Ксюха тримає в одній руці келих із шампанським, другою бере тарталетку та полегшено зітхає. Перевдягається у зручні кросівки та біжить фотографуватися зі своїм чоловіком.

— Ну що, настав час кидати букет нареченої, — подруга відправляє в рот чергову закуску з лососем. — Хочу, щоб ти його зловила.

— Навіщо?

— Було б чудово погуляти на твоєму весіллі.

— Ксю, я в ці прикмети не вірю, — м'яко заперечую. — Та й ми з Романом офіційно лише кілька тижнів зустрічаємося. Яке весілля, про що ти?

— Ой, все, — сміється Ксю.

Повертаюся до решти гостей. Подруги Ксюхи зі школи та університету вишиковуються в ряд. Я стою досить далеко, зовсім не поділяючи наснагу дівчат. Скептик я, знаю, що спійманий букет не гарантує шлюб у найближчий рік. Це просто весела традиція.

Ксюха підходить до нас, повертається спиною та піднімає букет. Чекає кілька секунд, а потім кидає його через плече. Катя стрибає вперед, простягає руку і ловить важкий букет. Обіймає його двома руками, недовірливо озирається на всі боки і голосно сміється. А я тішуся, що банальна традиція викликає у когось стільки яскравих щирих емоцій.

Після церемонії ми вирушаємо до закладу, де до четвертої ранку танцюємо під круту музику, вітаємо наречених та беремо участь у веселих конкурсах.

Додому ми з Ромою повертаємось стомлені, спустошені, але щасливі.

— А знаєш, у шлюбі все ж таки щось є, — задумливо вимовляє коханий.

— Та ти що? Ти ж не хочеш опинитися в довічному полоні, — усміхаюся і тягну Рому в ліжко.

— Не розумію, про що ти говориш, — хитає він головою, покриває мою шию поцілунками, гладить спину.

— Гей, так не чесно! Ти вирішив прикинутися, ніби не говорив цих слів?

Але розвинути думку не встигаю. Рома використовує заборонений прийом — знімає з мене блакитне плаття, куплене спеціально для весілля Ксю, і охоплює губами сосок. Закидаю голову і стогну, коли він звільняє мене від білизни, цілує живіт, спускається нижче і проводить язиком по набряклій пульсуючій точці. Іскри розсипаються перед очима, і я забуваю, про що ми говорили.