Читати книгу - "Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР, Вахтанг Теймуразович Кіпіані"

інших двох аркушах, точно стверджувати не беруся, припускаю, що це міг зробити мій чоловік, Бадзьо Георгій Васильович. Яким чином цей лист потрапив до квартири В. Стуса, я не знаю. Особисто я його нікому не давала і нікого саме з цією копією не знайомила. Наскільки я пригадую, з оригіналом цього листа я теж нікого не знайомила і, як уже показала, не можу пригадати, куди цей оригінал подівся. Протягом першої половини 1979 року в нас двічі провадився обшук, і ні оригіналу, ні копії на цей час уже не було.

ЗАПИТАННЯ. Уточніть, коли та від кого саме ви отримали оригінал названого вище листа Стуса і в якому вигляді, рукописному чи машинописному?

ВІДПОВІДЬ. Я добре пам’ятаю, що оригінал цього листа був рукописним, прийшов він від В. Стуса поштою, але чи саме до нас чи до іншої особи, зазначеної в звертанні, не пригадую. Можливо, він прийшов до нас, його міг отримати мій чоловік, від якого я саме й чула, що лист цей прийшов поштою.

ЗАПИТАННЯ. Кому ще, крім вас, призначався цей лист Стуса?

ВІДПОВІДЬ. Як видно із звертання, цей лист призначався також Михайлині Коцюбинській, моєму чоловікові, Леоніді Світличній, Надії Світличній, Павлові Стокотельному. Що стосується «Рити, Бориса», я не можу точно стверджувати, хто це саме, не знаю, кого мав на увазі В. Стус. Якихось розмов із названими особами з приводу цього листа не пригадую.

ЗАПИТАННЯ. Чи мали ви розмови стосовно цього листа з Стусом Василем Семеновичем?

ВІДПОВІДЬ. Стосовно цього листа розмов із В. Стусом у мене не було; я про цей лист забула, а В. Стус про нього ніколи не згадував.

ЗАПИТАННЯ. Що вам відомо про виготовлення та розповсюдження Стусом Василем Семеновичем документа — так званої заяви до Прокуратури УРСР стосовно Миколи Горбаля?

ВІДПОВІДЬ. Через деякий час після арешту М. Горбаля В. Стус в одній із розмов сказав мені, що звернувся до Прокуратури УРСР із позовом на організаторів провокації, вчиненої з М. Горбалем. Особисто я цього позову не бачила; В. Стус не пропонував мені ознайомитися з ним. Як він був виготовлений — машинописом чи рукописно, — не знаю. Під час цієї розмови В. Стус сказав мені, що у позові назвав мене як можливого свідка в цій справі. Інших розмов про це не було.

Хочу зробити уточнення. Можливо, В. Стус сказав мені про свій позов не тоді, як уже надіслав його, а лише збираючись надіслати, точно я не пригадую. Він запропонував мене як свідка, знаючи мої дружні стосунки з М. Горбалем і мою оцінку справи М. Горбаля.

Згодом, десь у грудні 1979 р., В. Стус сказав мені, що отримав на цей позов відповідь із Прокуратури УРСР. Чи надсилав В. Стус цей документ ще в якісь установи або приватним особам, я не знаю. Про це в мене з В. Стусом мови не було.

ЗАПИТАННЯ. Чи казав вам Стус Василь Семенович про наявність у нього якихось знайомих за кордоном та в яких стосунках він з ними знаходиться?

ВІДПОВІДЬ. Спеціально такої мови — про знайомих за кордоном та стосунки з ними — між нами не було. Знаю лише одну його знайому за кордоном — п. Анну-Галю Горбач: чула, що писав до неї листа, про що він сам мені казав, бідкаючись, що повідомлення про вручення не повернулося. Змісту цього листа я не знаю, як і не знаю, які між ними стосунки. Чи є у нього інші знайомі за кордоном, крім громадян СРСР та згаданої вище А.-Г. Горбач, я не знаю.

ЗАПИТАННЯ. Ви показали, що називати людей, в яких ви зупинялись з Стусом Василем Семеновичем у Москві, не будете з етичних міркувань.

Які ви маєте на увазі етичні міркування?

ВІДПОВІДЬ. Я не хочу, щоб у протоколі мого допиту були названі особи, які не мають на мою думку, ніякого стосунку до справи В. Стуса; саме з цих міркувань я їх не називаю.

ЗАПИТАННЯ. Чи є в вас доповнення або поправки до протоколу допиту?

ВІДПОВІДЬ. Свої свідчення я писала власноручно, ніяких доповнень та поправок до протоколу не маю. Протокол прочитала.

(підпис)

Старший слідчий Слідвідділу КДБ УРСР

майор Селюк

Протокол допиту свідка

місто Київ

10 липня 1980 р.

Допит почато о 14 год. 25 хв.

Закінчено о 16 год. 45 хв.

Старший слідчий Слідчого відділу КДБ Української РСР майор Селюк в приміщенні Слідчого відділу КДБ УРСР, кабінет № 20 з додержанням вимог ст. ст. 85, 167 і 170 КПК УРСР, допитав як свідка:

1. Прізвище: Коцюбинська.

2. Ім’я: Михайлина.

3. По батькові: Хомівна.

4. Дата народження: 1931.

5. Місце народження: місто Вінниця.

6. Національність і громадянство: українка, гр-ка СРСР.

7. Партійність: безпартійна.

8. Освіта: вища.

9. Рід занять: Видавництво «Вища школа», старший редактор.

10. Місце проживання: місто Київ, вул. Леніна, 84, кв. 6.

11. Паспорт: II — МА № 746720, виданий 22 вересня 1977 р. Відділом внутрішніх справ Радянського райвиконкому міста Києва.

12. В яких стосунках з обвинуваченим і потерпілим: нормальних.

У відповідності з ч. IV ст. 167 КПК УРСР Коцюбинській М. Х. роз’яснені обов’язки свідка, передбачені ст. 70 КПК УРСР, і її попереджено про відповідальність за ст. 179 КК УРСР за відмову або ухилення від дачі показань і за ст. 178 ч. 2 КК УРСР за дачу завідомо неправдивих показань.

(підпис свідка)

На пропозицію дати показання по всіх відомих їй обставинах свідок показала:

Свої показання я бажаю