Читати книгу - "Служниця для божевільного графа, Делісія Леоні"

— Дякую, мілорде, - підводячись і відсуваючи свій стілець, подякувала я графові за старанну поведінку. Чоловік від'їхав від мене на відстань і за звичкою зупинився біля вікна. Я вирішила скористатися нагодою і трохи прибратися в кабінеті. Відчувала, що за мною стежать, за кожним рухом, але не оберталася. Знала, що мене зараз же попросять покинути Його Світлість. А мені треба було хоч трохи навести тут порядок перед приходом доктора Марвей. Я намагалася ходити безшумно, так само як і пересувати речі. Нарешті, вирішивши, що на сьогодні достатньо, я обернулася і зіткнулася з похмурим поглядом чоловіка. Він уже повернув візок в мій бік, і просто відкрито спостерігав за мною.

— Якщо Вам нічого не потрібно більше, мілорде, на добраніч, - сказала я, взяла тацю і попрямувала до дверей. Але з великим подивом виявила, що двері зачинені. І просто шкірою відчула погляд, що пропалюв мене.