Читати книгу - "Належу йому, Тая Смоленська"

- Ну, вас дівчаток начебто хтось відправляє на всілякі вечірки або для компанії багатим говнюкам, - їдко вимовляє він, вибиваючи з грудей все повітря.           
 
Поперек горла стає ком. Мені здавалося ми пройшли цей момент.          
 
- Іди до дідька в пекло, - кидаю я зло, різко піднімаюся з дивана з Кірою на руках і зникаю в кімнаті відведеній нам.          
 
Те що він зарахував мене до цих дівчат боляче кольнуло по серцю. Адже сам сказав що у нього є досьє на мене. Напевно там все докладно розписано і ніяких згадок про агентство немає. 
 
Залишок дня з Русланом я не бачуся. Перебуваю в якомусь пригніченому стані. Пізно ввечері, коли Кіра засинає, а я лежу поруч в ліжку без сну, вирішую подивитися телевізор. 
 
Боячись її розбудити все ж висовую ніс з кімнати. Переконавшись, що в апартаментах одна, беру ковдру і влаштовуюся на дивані. Включаю телевізор і потрапляю на спортивний канал. Вже хочу перемкнути канал, як очі широко розкриваються від подиву. Тому що посеред рингу стоїть Руслан. Не впізнати його неможливо. І я на мить зависла на його тугих м'язах, міцний руках, кубиках пресу. 
 
В його очах палав вогонь азарту. Натовп навколо раділв. І я з завмиранням серця спостерігала за тим, як він, немов хижак, рухається по рингу.