Читати книгу - "Збираючи пазл минулого, Йоанна Овсієнко"

Займаємо столик біля великого вікна з прекрасним видом на квітучий сад. Не хочу витрачати час на вибір страви, тому довіряюсь на смак Дениса, який прекрасно знайомий з кухнею цього закладу та готовий без зволікань зробити замовлення.

— То що там у тебе з моїм батьком? — запитує чоловік, коли офіціант іде віддати на кухню наше замовлення.

Він виглядає таким добрим і правильним хлопцем, що наважуюсь розповісти йому геть усе, включно з уривками власних спогадів. Немає вже сил нести цей тягар самій, а іншого кандидата для цієї розмови годі знайти.

Денис уважно вислуховує мене, а тоді несподівано бере мене за руки, що пробуджує в душі якийсь дикий спалах почуттів, які не вдається навіть ідентифікувати.

— Дякую, що довірилась мені. Обіцяю, що допоможу тобі з усім розібратися. Ти таки дізнаєшся правду.