Читати книгу - "Дама і Король, Viter"

В школі :

— Всі сіли! Контрольна!

У класі пролунав стогін. Ліана закотила очі.

— Ти готова? — шепнула їй Сорока.

— Я морально.

— Це не рахується.

— Тоді ні.

Учитель роздав аркуші з тестами. Ліана підняла олівець і уважно глянула на завдання.

"Якщо від швидкості першого тіла відняти половину швидкості другого, то наскільки зміниться загальна кінетична енергія системи?"

Вона подивилася на питання, потім — на чистий аркуш, потім знову на питання.

— Якщо я зараз витягну телефон і попрошу Графа допомогти, то це буде шахрайство? — прошепотіла вона.

— Це буде гідне рішення, — відповіла Сорока.

Раптом у неї завібрував телефон. Ліана боковим зором помітила ім’я відправника.

"Піковий Король: Що там в тебе нового?"

"Червова Дама: Контрольну пишу."

"Піковий Король: І як там контрольна?"

Ліана закусила губу і швидко набрала відповідь:

"Червова Дама: Якщо зникну на кілька днів, знайди мене у в’язниці для невдалих математиків."

Відповідь прилетіла миттєво.

"Піковий Король: Я принесу тобі передачку. Хочеш печиво чи шоколадку?"

"Червова Дама: Все відразу."

"Піковий Король: Жадібність — не найкраща риса."

"Червова Дама: Ага, кажеш ти, людина, яка забирає чужі яблука."

Ліана ледве стримала сміх. Учитель підозріло глянув у її бік.

— Агафонова! Пишемо контрольну, а не сміємося!

— Так, звісно, вибачте…

Вона поспіхом заховала телефон, але не могла перестати усміхатися.

Можливо, шкільні будні не такі вже й нудні, якщо поруч є хтось, хто змушує тебе сміятися навіть у найнесподіваніші моменти.