Читати книгу - "Я не хочу повертатись , Віктор Харон"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ранок був тихим, із білим покривалом снігу, що вкрило Вербівку. Анна прокинулася рано, тримаючи телефон у руках. Повідомлення від Олени чекало відповіді: "Ти їдеш?" Вона глянула на рюкзак, що стояв біля дверей, і на портрет Юрія на столі. Її пальці торкнулися малюнка, і вона усміхнулася — вперше без сумніву.
Вона написала коротке "Ні" й вимкнула телефон. Потім узяла валізу, яку так і не розпакувала до кінця, і рушила до хати Юрія. Сніг хрустів під ногами, а холод кусав щоки, але їй було тепло — від рішення, яке вона нарешті прийняла.
Коли вона постукала, Юрій відчинив двері майже одразу. Він виглядав так, ніби не спав, із легкими тінями під очима. Побачивши валізу, він завмер, і в його погляді промайнула тривога.
— Ти їдеш? — спитав він тихо.
Анна опустила валізу на землю і ступила вперед.
— Я не хочу повертатись, — сказала вона, і її голос був твердим, хоч очі блищали від сліз. — Я хочу залишитись тут. З тобою.
Юрій глянув на неї, ніби не вірячи, а потім зробив крок назустріч. Його руки обережно торкнулися її обличчя, стираючи сніжинку з її щоки.
— Ти впевнена? — спитав він, і в його голосі чулася надія.
— Так, — прошепотіла вона, і цього разу не було вагань.
Він притягнув її до себе, обійнявши так міцно, ніби боявся, що вона розчиниться. Анна притулилася до нього, відчуваючи тепло його светра, запах лісу й диму. Сніг падав навколо, а вони стояли на порозі його хати, ніби весь світ зупинився для них.
Вона знала, що Київ залишиться позаду — галереї, шум, минуле. Але тут, у цій маленькій хаті, серед сосен і тиші, вона знайшла щось більше. Дім. Кохання. Себе.
Коли вони зайшли всередину, Анна поставила валізу біля дверей і витягла портрет із рюкзака.
— Це тобі, — сказала вона, простягаючи йому малюнок.
Юрій узяв його, довго розглядав, а потім усміхнувся — тепло, щиро, як ніколи раніше.
— Це я? — спитав він.
— Це ми, — відповіла вона, і він притягнув її до себе знову.
За вікном сніг усе падав, а вогонь у каміні тріщав, зігріваючи їхній новий початок.
Кінець
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я не хочу повертатись , Віктор Харон», після закриття браузера.
