Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Бгаґавад-ґіта 📚 - Українською

Читати книгу - "Бгаґавад-ґіта"

6 326
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Бгаґавад-ґіта" автора Автор невідомий. Жанр книги: 💛 Інше / 💛 Езотерика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 12 13
Перейти на сторінку:
обов’язки кожної касти

До ґун відповідно потрібно усі розікласти.

42. Правдивість і самовладання, знання і терпіння,

Приборкання плоті — обов’язки вічні брамина.

43. Хоробрість у битві, щедрота, уміння прощати —

Обов’язки вічні, якими керується кшатрій.

44. Рільництво, торгівля — обов’язки вайш’їв, о мудрий,

А бути слугою — одвічні обов’язки шудри.

45. У власній рожденний природі, шануючи сталість,

Обов’язку вірний — у кармі здобув досконалість.

46. Шануючи того, котрий увесь світ цей воздвигнув,

Здобуде в трудах досконалість і щастя людина.

47. Своя карма ліпша чужої, хай та буде гарна,

Не чинить гріха, хто виконує вроджену карму.

48. Свою карму, навіть гріховну, сповняє людина;

Окутаний відступ гріхом, наче полум’я — димом.

49. Дійде досконалості той, хто йде зречення шляхом,

Не скований пристрастю, ані стражданням, ні страхом.

50. Як у вдосконаленні брагмо сягає людина,

Послухай, звитяжцю, бо це пізнання верховина.

51. Хто ум просвітливши і власні чуття подолавши,

Приємне й бридке відвернувши від себе назавше,

52. Обравши самотність, земні залишаючи справи,

Поринув у роздуми, у споглядання, у вправи,

53. Звільнившись від гніву, від пихи, такий повсякчасно

Приходить до брагмо, втрачаючи “я” своє власне.

54. Просвітлений духом уже не страждає, не прагне,

Найвищого мого він благословення досягне.

55. Так благословенням мою він пізнає могутність,

Пізнавши її, у мою проникатиме сутність.

56. Хто, захисту прагнучи, діяти не перестане,

Моїм повелінням дійде невмирущого стану.

57. Діла всі мені доручивши до цілі в дорозі,

Про мене лиш, Арджуно, думай, вправляючись в йозі.

58. З думками про мене ти скрізь переможеш віднині,

Та згинеш, піддавшися власній сваволі й гордині.

59. Піддавшись гордині, ти твердиш: до бою не стану.

Та марно, бо карма твоя проти тебе повстане.

60. Ти з’язаний кармою, власній природі підвладний,

Призначене здійсниш: над кармою розум не владний.

61. І знай же, що Бог в серці кожному перебуває,

І, наче гончар, майї силою всіх обертає.

62. Єством усім, Арджуно, ввір себе милості Бога,

І ввійдеш, звитяжцю, у вічні Господні чертоги.

63. Тобі я знання сповістив, таємніше від тайни,

Тепер собі шлях вибирай і по ньому ступай-но.

64. Послухай повчання моє найсвятіше, останнє,

Обранцю Господній, і благом тобі воно стане.

65. Мені бий поклін, величай, жертвуй, думай про мене;

66. Мене так сягнеш, обіцяю тобі достеменно.

67. Лиши усі сумніви, дій лиш для мене одного,

Я звільню навіки тебе від усього лихого.

68. Це слово моє не для тих, хто до бою не стане,

Або ж лихословить про мене брудними устами.

69. А хто іще учням звістить моє вічне учення —

Мені поклоніння содіє і прийде до мене.

70. Мені між людей на землі ти найбільше жаданий,

Для діла святого мені ти провіщенням даний.

71. Хто буде вивчати цю бесіду нашу зі смертних,

Мені принесе він, вважаю я, мудрості жертву.

72. І тих, хто повірить у мудрість цю без розуміння,

У світі блаженних чекатиме також спасіння.

73. Чи, мислі свої зосередивши, все зрозумів ти?

Тривоги і сумніви, мужній, здолати зумів ти?»

74. «Явив ти мені, — мовив Арджуна, — істини слово,

Я стійко твоє повеління здійснити готовий».

75. Так вислухав я оцю бесіду мудру і строгу

Відважного витязя Арджуни й Крішни самого.

76. Так милістю В’яси вслухався у мову вогнисту

Найвищої тайни із Господа уст особисто.

77. Я згадую Арджуни й Крішни священну розмову,

І радість приймаю у душу, неначе обнову.

78. Обличчя Всевишнього бачу ясне, просвітленне,

І повниться втіхою й радістю серце у мене.

79. Де Арджуна-лучник із Крішною — владарем йоґи,

Там буде удача, там правди завжди перемога.

ПРИМІТКИ

Адгарма — беззаконня, нечесність.

Амріта — пожива богів, нектар.

Арієць, арій — назва представника народів, які належать до індоєвропейської, зокрема ірано-індійської мовної групи.

Асіта — легендарний мудрець-праведник.

Айравата — священний слон, який народився з амріти (нектару).

Асури — люди, які не дотримуються приписів шастр і живуть лише заради насолоди, вороги богів.

Атман — індивідуальне духовне начало, а також верховна божественна сутність, одне з центральних понять філософії та релігії індуїзму.

Бгіма — полководець пандавів.

Бгішма — полководець кауравів, родоначальник династії.

Без-дія — особливий стан, у котрому виконувані дії (думки, слова, фізичні дії) не зав’язують нових вузлів карми. Досягається через відсутність матеріальних бажань і зосередження на Абсолюті (Богові). Пор. «неделание» у Кастанеди. Не плутати зі звичайною бездією.

Брама (Брагма) — першостворена жива істота, творець Всесвіту і всіх форм життя.

Брагмасутра — одна з найдавніших пам’яток релігійної та філософської думки Індії, священна книга індуїзму.

Брагмачар’я — наближення до Бога шляхом цнотливого способу життя, відмова від чуттєвих насолод.

Брагмо — першооснова всього сущого, безособистісний аспект Бога, абсолютна свідомість.

Брігаспаті — головний жрець бога Індри.

Брігатсаман — одна з пісень священної книги гімнів Атгарваведи (5,5,19,2).

Вайш’я — представник касти рільників і купців у давній Індії.

Васудева — родове ім’я Крішни за іменем його батька.

Ваю — бог вітру, подібно до слов’янського Стрибога.

Веданта — збірник трактатів, тлумачення вед.

Веди — первісні священні писання стародавніх індійців, збірник гімнів і обрядових правил.

Вівасвант — давня назва бога Сонця, перший учень Крішни, йому була вручена «Бгагавадгіта».

В’яса — мудрець, якому приписується авторство «Махабгарати».

Ґуни — якості, властивості, ознаки природи і людей. Розрізняються три види ґун: саттва (благочестя, гармонія), раджас (пристрасть, рух) і тамас (невігластво, інерція); ґуни визначають мислення і поведінку приналежних до них людей. Завдяки взаємодії ґун відбувається творення, існування і знищення світу.

Данави — нащадки міфічної Дани, що боролася проти богів; демони.

Дгарма — основа, закон, обов’язок.

Дгрітараштра — сліпий раджа, візник якого, Санджая, був наділений здатністю бачити все, що відбувається на полі бою.

Ікшваку — раджа, герой багатьох легенд.

Індра — бог грому, подібно до слов’янського Перуна.

Ішвара — Господь, Бог.

Йоґа — одна з систем давньоіндійської філософії; різні фізичні та розумові вправи з метою визволення духу і з’єднання людини з Богом.

Йоґин — прихильник йоґи, який різними вправами прагне досягти духовного вдосконалення.

Кама — бог пристрасті, спокусник, уособлення еротики.

Карма — закон, згідно з яким добрі або погані вчинки людини визначають характер її наступного існування через кільце народжень і смертей.

Карма-йоґа — пізнання Бога

1 ... 12 13
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Бгаґавад-ґіта», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Бгаґавад-ґіта"