Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Між орлами і півмісяцем 📚 - Українською

Читати книгу - "Між орлами і півмісяцем"

311
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Між орлами і півмісяцем" автора Андрій Хімко. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 11 12 13 ... 149
Перейти на сторінку:
хатах та дворах або й у заможніших знатних поселян чи вдів та вдівців. Індиків, курей, гусей, качок, ростять малі й старі і в такій кількості, що ліку їм немає.

Розвелося у цих селах досить уже і крамниць та яток, особливо в Капулівці, стараннями і коштами колишнього невгамовного Іцика, а тепер Яцька Притули, що вернув із війни з культею замість руки. Меткий і доскочний вдався отой Яцько Притула — із нічого робить диво. Що б і робили тут без нього селищани, особливо шинкарі та шинкарки? Через нього та його спідручних капулівчани мають досить не лише краму, а й оздоб та начинків. Є в нього в'язані хатні постоли-виступці та капці, шкарпети, кожухи й домоткані сукна, юхтові взуванки, добротні свити, кунтуші, чумарки, опанчі та навіть підбиті дорогими хутрами жупани, бо звіра ж того повсюдно тут — хоч гать гати. А риболовні та прядивні вечорничні вспольщини яким додатком зисків для людності тут стали, а човнярі та ковалі скільки дають діла! Зледащіти тут нікому і не заманеться.

Щоправда, тяжко працюють люди, а чоловіки тепер ніколи не розлучаються з мушкетами, шаблями, луками, косами і накісниками, арканами та іншим боронним начинням, хоч і милує їх Бог та Січ уже чималий час від ушкальського людоловства. Відає отим усім у них селищний, також однорукий січовик Панько Книш, який постійно вправляє в оружній штуці хлопчаків, пильнує за справністю бекетів і вартуванням на них селян, призначуваних із чоловіків почергово. Правда, часом і жінки вартують із вовкувато-злючими псами, підміняючи своїх мужів, якщо вміють викресати вогонь і розпалити трута. А яка жінка-козачка того не вміє?..

У Капулівці вітчим Івана Сірка Корній Слимаченко і його мати Домна ще на початку літа поховали старого Вустима Капулу. За рішенням селищної громади, ховали старого всім селом. Посеред цвинтаря не горбик насипали, як звичайно, а цілу гірку і хреста поставили — дубового, найвищого, ще й дашок над ним з оградиною нап'яли як ні в кого. І все це не тому тільки, що Корній був у селищі війтом, а з пошани до покійного як першопоселенця Капулівки.

Отож живуть тепер Корній і Домна у великій двополовинній хаті. Живуть і чекають до себе з Мерефи невістку Софію з онуками: Петриком і Романом та Марійкою і Яринкою, як і сваху Мотрю, а ті не приїжджають, скільки не переказували їм запрошень через людей. Неблизька сюди дорога, ой неблизька! Та й господарство ж, як чули вони, у сина Івана чимале і в свахи з Даньком, вважай, не менше, хоча є й інші догадки — нелади якісь там: син їхній буває в Мерефі лише як гість, та й тільки...

Одна відрада і втіха для них — старий Лука Нечит і Текля, Іванів батько Дмитро та мачуха Ївга, а по виїзді до Хмельницького Максима і Нестора — ще ота «півдівка в піддівці», як назвав зведену сестру Настку жартома Сірко. Шкода лише, що вшнипилася дівчина в науку і бігає як навіжена в дяківку, а так до чого ж миле дівча росте — і відповідних слів не підшукаєш.

А ще ж помічне всім та проворне: і сапати городину допомагала Домні, і стригти овечок приходила, і долівку кізяками мастила, і плоскінь брати та просо жати навідувалася. А що ту худобу, то, вважай, ледь не щодня виганяла на пасовисько, ощаджуючи паніматку Домну і пана війта Корнія яко знаменитих у селищі.

— Нічого не чули-сьте, паніматко, про моїх братчиків: Івана, Максима та Несторка? —ледь переступивши поріг, ще з дверей не раз питає в Домни.— Вбережи їх, Боженьку, одверни від них наглу смертоньку і верни їх додому неушкодженими,— молиться бабиними Теклиними словами, вступивши в хату і хрестячись до ікони.— Вбережи, Боженьку!..

Домна дивиться на неї і завжди чарується від вроди дівочої, яка хоч лише розквітати почала, а вже викреслюється в непересічність. Ховає Домна втіху від того, що її Іван на язиці у дівчини на першому місці. І не тому, що він значно старший, очевидно, а тому, що прив'язана Настка до нього, хоч і зведенця, більше, ніж до рідних Максима та Нестора.

— А мені, паніматко, аж дві цидули оце привіз дядько Андрій Притула, як прибув додому покаліченим,— якось похвалилася дівчина Домні.— Одну з них написав з війни отой козак, що приїжджав часто із Січі до Івана, сотник тепер, Гнат Турлюн, а другу — наш, капулівський, Лаврусь Гук.

— Це ж який Лаврусь, Настко? — робить Домна вигляд, що не пам'ятає хлопця.— Може, отой, що на коні тебе перегнав весною? — пробує вона вколоти дівчину жартівливою глумливістю.

— А то ж який ще! — зашарілася на лиці півдівка.— Ніби ви вже й забули, як він вам дрова ото рубав. Написали обидва, що люблять: і той, і тамтой.

— Так і написали!?

— А чому б же й ні!? Вони мені ще тоді не воднораз говорили по-всякому.

— Губа не дура і в Гната, і в Лавруся,— резюмує господиня.— А ти, мабуть, більше вподобала собі отого сотника?

— Нащо мені сотник? Цур йому, і конопатий та таранкуватий, і старий уже, а Лаврусь лише на тіль-тіль старший за мене, а бравий же, як голуб!

— Який там старий, дитино? — пробує заступитися за Турлюна господиня.— Он тато твій за матінку на скільки старший, а вона ж його любить,— і приязна ревність прокидається в серці Домни до невільної суперниці.

— То ж тато та матінка, паніматко, а ми, теперішні, як рече Лаврусь, по-іншому дивимося. Він мене так кохає, що і під плав піде за мною,— хвалиться дівчина.

— А ти ж його?

— І я його. Коли б лише тих дяблових ляхів

1 ... 11 12 13 ... 149
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Між орлами і півмісяцем», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Між орлами і півмісяцем"