Читати книгу - "Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес"

Отже, в тому, що стосується цих заходів, позбавлення його волі не було «законним» за змістом частини 1 статті 5 Конвенції, положення якої було, таким чином, у цій справі порушено.

«Броуґан і інші проти Сполученого Королівства» (Brogan and Others v United Kingdom), 11209/84, 11234/84, 11266/84 і 11386/84, 29 листопада 1998 р.

53. ...Той факт, що заявникам не пред’явили обвинувачень і не припровадили до суду, не обов’язково означає, що мета тримання їх під вартою не відповідала пункту 1 (с) статті 5. Як уряд і Комісія вже зазначили, наявність такої мети необхідно розглядати окремо від питання її досягнення, і підпункт (с) пункту 1 статті 5 не передбачає як попередньої умови того, що для висунення обвинувачень поліція повинна була отримати достатні докази або під час арешту, або під час перебування заявників під вартою.

Можливо, такі докази не можна було отримати або, з огляду на характер підозрюваних правопорушень, їх не можна було оголосити в суді, не ставлячи під загрозу життя інших. Немає підстав вважати, що поліційне розслідування в цій справі не було добросовісним або що метою взяття заявників під варту не було сприяння цьому розслідуванню за допомогою підтвердження чи спростування конкретних підозр, що, як Суд уже визнав, були підставою для їхнього арешту ... Якби це було можливо, то поліція, як можна припускати, висунула б обвинувачення і заявників би припровадили до встановленого законом компетентного органу.

Отже, треба вважати, що арешт і тримання їх під вартою були здійснені з метою, передбаченою пунктом (с) частини 1 ...

«Оджалан проти Туреччини» (Öcalan v Turkey) [GC], 46221/99, 12 травня 2005 р.

90. Незалежно від того, чи становить арешт порушення законодавства держави, в якій особа, що переховується від правосуддя, знайшла притулок, Судові належить тільки дослідити питання, чи держава перебування є учасницею Конвенції, бо ж Судові потрібні докази у формі таких, що узгоджуються між собою, висновків про те, що спосіб виконання екстериторіальних дій, до яких вдалися органи влади держави, куди передано заявника, суперечив суверенітетові держави перебування, а тому й міжнародному праву ... Лише тоді тягар доказування того факту, що ні суверенітету держави перебування, ні норм міжнародного права не порушено, буде перенесено на уряд-відповідач ...

98. Заявник не представив доказів, які дозволяли б дійти таких, що узгоджуються між собою, висновків ... стосовно того, що Туреччина в цій справі порушила суверенітет Кенії чи норми міжнародного права...

99. Отже, арешт заявника 15 лютого 1999 року та його тримання під вартою відповідали «порядкові, встановленому законом» за змістом частини 1 статті 5 Конвенції. Отож порушення цього положення не було.

«Емрулла Караґез проти Туреччини» (Emrullah Karagöz v Turkey), 78027/01, 8 листопада 2005 р.

59. ... Суд зауважує, що переведення заявника в розташування жандармської частини після його взяття під варту до суду опинилося поза межами ефективного судового контролю. Він, окрім того, вважає, що передання особи, котра перебуває в попередньому ув’язненні, для проведення допиту жандармам здійснюється в обхід застосовного законодавства про строки тримання під вартою в поліції. Саме так і відбулося в справі заявника, коли його знову піддали допиту за кілька годин після взяття під варту до суду. Більше того, строк його тримання під вартою в жандармерії продовжено до 12 грудня 2001 року без якихось очевидних підстав, і вже це слід розглядати як порушення вимог законності, встановлених у пункті (с) частини 1 статті 5 Конвенції, бо ж усі гарантії, які мають забезпечуватися під час допиту, зокрема доступ до консультації юриста, було перетворено на неефективні.

60. Отже, було порушення частини 1 статті 5 Конвенції.

Див. також В.І.2.b нижче.

«Феррарі-Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v Italy) (ріш.), 9627/81, 14 березня 1984, DR 37, 15

3. ... Комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

«Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v United Kingdom), 14310/88, 28 жовтня 1994 р.

55. ... Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 ... є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

«Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти