Книги Українською Мовою » 💙 Любовне фентезі » Проклята наречена і таємниці Пагорбів, Олена Гриб 📚 - Українською

Читати книгу - "Проклята наречена і таємниці Пагорбів, Олена Гриб"

355
0
15.10.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Проклята наречена і таємниці Пагорбів" автора Олена Гриб. Жанр книги: 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 11 12 13 ... 180
Перейти на сторінку:

Так, Майва Аноза майже постійно поруч. Тиха, непомітна, працьовита… Вона нічого не вимагає і ні на що не сподівається. Займається притулком, музеєм, розплідником кряч та ще купою всього, до чого іншим немає діла. Часом створюється враження, що ця миловидна жінка, яка два роки тому втратила коханого чоловіка, існує в кількох екземплярах, і всі вони вдень і вночі працюють на благо Пагорбів.

Дівчатка з притулку впевнені: тільки велике кохання і непереборне бажання бути поряд із Джі Лін Рі змушують директрису гарувати, не покладаючи рук. Маленькі романтики… Їм поки що не зрозуміти, що життя не складається з любовних мук.

Покійний чоловік Майви, чистокровний лінг, любив князівство. Називав його останнім оплотом чаклунства, збирав артефакти шесс, писав статті, запрошував туристів… Він загинув у горах, розшукуючи міфічного останнього чаклуна. Майва продовжила його справу, але зосередилася на реальності.

Князь не уявляв Пригір’я і замок без неї. Містяни, мабуть, теж, і це породило чимало чуток. Пліткарям не важливо, що приваблива вдова і неодружений чоловік проводять багато часу в компанії одне одного лише з ділових причин.

Втім, яка різниця, що думають люди? Джі Ліну багатьох сватали – і жодного разу не потрапили в ціль. Він вважав особисте життя тому й особистим, щоб не виносити його на люди.

Дзвінкий голосок рудого дівчиська, що розмовляло зі стражниками біля воріт як із найкращими приятелями, нагадав: годинник цокає. Князь перетнув вестибюль і увійшов у невеликий флігель, що примикав до східної стіни. Там стояв єдиний працюючий (спасибі Сему та його ремонту) телефонний апарат і сидів сонний хлопчина, до чиїх тимчасових обов’язків входило відповідати на дзвінки і кликати тих, кому вони призначалися.

– Відпочинь, Олісе.

– Д… д… д-дякую, князю! – Хлопець позіхнув і, зніяковівши, вискочив із кімнати.

Джі Лін узяв слухавку і зупинився, роздумуючи, кого потурбувати насамперед. Про підозрілі розмови у місті багато хто має знати. Якщо щось назріває, начальник поліції, напевно, в курсі – чи підозрює недобре. Але вчора під час зустрічі він поводився як завжди. Скаржився на злодіїв, п’яничок та хуліганів – не на бунтівні настрої.

«Почнемо з протилежного», – вирішив князь, набираючи інший номер – із тих, які не знайдеш у телефонній книзі.

– Татко Зік спить, – відповів анітрохи не сонний чоловічий голос. – Кому горить?

– Тому, в кого є гроші та питання.

– Багато грошей?

– Татку Зіку вистачить на ту крячу, що він приглянув минулого тижня.

– Про що питання?

– Про короля, Пагорби та смерть. Терміново.

– Докази чи чутки?

– Все.

На протилежному кінці лінії мовчали досить довго.

– Завтра ввечері у розпліднику, – нарешті зволили відповісти. – Татко Зік сповна відпрацює найкращу крячу.

Клацання і гудки …

Джі Лін посміхнувся. Татко Зік пишався тим, що може отримати будь-яку інформацію в найкоротші терміни. Його джерела – ті, кого називають дном суспільства і хто часом інформованіший за вельмож. Звісно, вірити всьому, що він скаже, не можна, але цей чоловік мав безперечний плюс: Татко точно не працював на Фабіана.

– А тепер послухаємо офіційну думку, – пробурмотів князь, в очікуванні довгої розмови сідаючи на стілець і набираючи черговий номер.

Як і передбачалося, начальник поліції без зайвих уточнень погодився на зустріч і пообіцяв приїхати за п’ятнадцять хвилин.

1 ... 11 12 13 ... 180
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Проклята наречена і таємниці Пагорбів, Олена Гриб», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Проклята наречена і таємниці Пагорбів, Олена Гриб"